Байка “Осел і Хазяїн” Леоніда Глібова розповідає про Хазяїна, який найняв Осла доглядати свою леваду, щоб він ганяв горобців та гав. Осел, будучи чесним, але недотепним, виконував свою роботу з таким завзяттям, що витоптав усі кавуни та дині. Хазяїн, побачивши знищений урожай, розгнівався та покарав Осла.
Глібов через цю байку висміює нерозуміння та недолугість, показуючи, що не завжди достатньо мати лише добрі наміри, важливо також мати розум та розуміння ситуації. Також він звертає увагу, що в деяких ситуаціях вина лежить не на виконавцю, а на замовнику.
“Осел і Хазяїн”
Один Хазяїн мав леваду.
Самому ніколи левади стерегти,
Бо треба дать у полі раду,
Щоб діла не звести,
А тут ще нікого й наймати:
Робочий час — пильнує всяк.
Знайшовсь Осел-мастак —
Його й найняв левади доглядати,
Проклятих горобців та гав ганяти.
Осел був чесний неборак, —
Не гріх сказать, що слід би й людям так, —
Не то щоб що — листка займать боявся.
Одна біда — що недотепний вдався:
Шкодливих горобців та гав
Він щиро так ганяв,
Що витоптав всі кавуни і дині,
Неначе буря рознесла.
Як глянув господар — і зо зла аж посинів,
Вхопив рубель та й ну гатить по спині
Сердешного Осла.
А люди, сміючись, піддакують ще збоку:
— Отак йому, отак, щоб знав,
Як з баштана робить толоку!
А я б їм те сказав,
Що нічого Ослові дорікати,
Що лучче б розуму спитати
У того, хто наймав.
(1864-1872)
Читати твори Леоніда Глібова
