Пан на всю губу. Леонід Глібов

Байка “Пан на всю губу” Леоніда Глібова розповідає про пана, який жив у розкошах і не робив нічого корисного. Він підписував документи без розуміння їх змісту, лише за вказівкою інших. Після смерті Пана, коли його душа прибула до воріт раю, старі поважні люди спершу вирішили впустити його, адже він нічого поганого не зробив. Лише один сивий дід заперечив, аргументуючи, що Пан був лежнем. Однак старійшини відповіли, що якби той активно працював, то нічого доброго з того б не було, бо нічого він не вмів. Відтак Пана таки пустили до раю.

Глібов у цій байці висміює бездіяльність та безвідповідальність, показуючи, що недостатньо просто уникати зла, важливо також робити добро.

“Пан на всю губу”

В якійсь далекій стороні…
В Німеччині… в Туреччині… Так ні!.
(Таку ледачу пам’ять маю,
Що й не згадаю).
Далеко десь, серед чужих країв,
Пан на всю губу жив,
У розкоші, як пану подобає;
Суддею б то, чи що, служив
(Чи справді є там суд — хто його знає!)…
Жив, хороше і їв, і пив,
Нічого не робив,
Підписував, що скажуть люде,
Не знаючи, що з того буде.
Так живучи, про що тужить?
Два віки б жить,
Не сподіваючись умерти, —
Та от біда: як набіжить —
Не заховаєшся від смерті…
Настав той скорбний час —
І панів вік погас,
Сказати просто — вмер, та й годі, —
Спокійно, тихо, мов заснув…
Засумували всі в господі,
Бо добрий господар він був.
Як не живи, а на тім світі
Про все одвіт оддай,
На панство не вважай,
Бо там не те, що у повіті.
Явивсь мій пан, стоїть і жде,
І думає: “Ну, що то буде?.”
Аж дивиться — громада йде,
Усе старі, поважні люде.
— Ну, брате,— кажуть,— як ти жив?
Добро чи зло робив?
— А що ж, панове,— пан мовляє, —
Нічого не робив;
Мене усяке добре знає:
Суддею був, для себе жив,
Про все мені було байдуже…
— Ну, добре ж,— кажуть,— милий друже,
Гаразд, що так ти жив.
А нуте, братця, одчиняйте
Ворота в рай! Земляче, йди! —
Промовили діди.
— З якої речі? Потривайте! —
Озвався сивий дід,
Що біля царини знаходивсь, —
Ні, так не слід,
Щоб лежень та того сподобивсь!.
— Та ну-бо,— кажуть,— слід!
Яка б з його була робота,
Коли нічого він не вмів?
Він тільки б лиха наробив!
— Хіба…— промовив дід — і одчинив ворота.