Мольєр: твори та біографія
Мольєр (реальне ім’я Жан-Батист Поклен) (15 січня 1622 — 17 лютого 1673) — найвидатніший французький драматург, співзасновник “Блискучого театру” та його провідний актор. Комедія “Тартюф” була перекладена на українську мову ще 1901 року Володимиром Самійленком.
Мольєр народився у сім’ї успішного купця, що торгував шпалерами, і навіть постачав їх до двору тодішнього короля Франції Людовіка ХІІІ. Також успішним музикантом був і його дядько Мішель Мазуель, який писав музику для балетів, а 1654 року став керівником Королівського оркестру, який складався з 24 скрипок. Хоча Мольєр народився у багатодітній сім’ї, однак три його брати та дві сестри померли в дитинстві. Також, коли хлопець мав 10 років він осиротів — померла його мати. І хоча батько одружився повторно, однак 1636 року він також помер.
Навчався Мольєр у єзуїтській школі Клермонського коледжу де досконало опанував латину, що дозволило йому читати в ориигіналі давньоримських авторів. І хоча Мольєру вдалось завершити школу та скласти іспит, однак юридичної практики він так і не почав. Спочатку продовжив сімейне ремесло, а після того, як помер батько став актором. 1643 року почав працювати у “Блискучому театрі” де також був актором та виступав під псевдонімом Мольєр.
Твори Мольєра
Протягом 1645-1658 років, які співпали з громадянською війною — фрондою у Франції трупа виступала по провінційних містах. 1650 року Мольєр зайняв місце керівника трупи, яким досі був герцог Д’Епернона — Шарль Дюфрен. Оскільки великого вибору театральних п’єс тоді не було це спонукало Мольєра самому почати їх писати. Однак значна частина його сценаріїв до нас так і не дійшла, до нас дійшли тільки “Ревнощі Барбульє” та “Летючий лікар”, однак достеменно не відомо, чи їх автором є Мольєр. Основою репертуару Мольєрового театру були фарсові вистави, також у них розкрився акторський талант Мольєра. Його слава зросла після написання ним двох комедій у віршах “Очманілий” (1655) та “Любовна досада” (1656) у яких він наслідував італійських авторів.
Вирішальною датою у подальшій театральній кар’єрі Мольєра та його театру стало 24 жовтня 1658 року, коли його трупа вперше виступила у Луврі перед королем Людовіком XIV. Вистава “Закоханий лікар” мала успіх і король надав трупі для виступів придворний театр Пті-Бурбон — на його сцені трупа виступала до 1661 року, після чого перейшла в театр Пале-Рояль — на його сцені трупа Мольєра виступала аж до його смерті. Для самого драматурга це був дуже пліідний період, коли він написав свої найкращі п’єси. Отож першою виставою, яку Мольєр поставив у Парижі 1659 року стала одноактна комедія “Смішні манірниці”. Однак п’єса була зустрінута неоднозначно, паризькі манірниці навіть домоглися її заборони, втім вона тривала недовго — вже через два тижні заборону відмінили, а успіх тільки подвоївся.
Втім розпочавши із фарсу Мольєр почав ставити соціально-психологічні комедії виховання, такими стали “Школа чоловіків” (1661) та “Школа дружин” (1662). Однак кожна така вистава, окрім успіху, викликала і хвилю критики та нападок від ворогів Мольєра. Однак у підсумку це тільки зміцнило позиції драматурга, передусім перед французьким двором. Готуючи вистави для французького короля та придворних Мольєр винайшов жанр “комедії-балету”, при цьому у балеті виступали король та його придворні. Першою такою виставою стали “Нестерпні” (1661).
Врешті однією з найвідоміших комедій Мольєра став “Тартюф” (1664-1669), яка скерована проти духовенства, яке домоглося її заборони. Мольєр був вимушений внести зміни у її сюжет, у результаті її ще раз дозволили та відразу заборонили — лише після третьої редакції виставу більше не забороняли, однак у ній головний герой вже не був священиком.
Другим важливим твором Мольєра є “Дон Жуан, або Кам’яний гість” (1665) в основі якого є іспанська легенда про спокусника жінок Дон Жуана, однак Мольєр наділив головного героя рисами, які були притаманними для французьких аристократів XVII століття.
Для комедії “Мізантроп” (1666) притаманний вірш “облитий гіркотою і злістю”, а дослідники вважають її автобіографічною. Однак успіху на сцені ця комедія не мала. Останньою комедією Мольєра стала “Уявний хворий”, написана 1673 року. У той час сам Мольєр хворів туберкульозом. 17 лютого 1673 року він виконував роль у цій виставі, однак на сцені йому стало зле і він не зумів завершити вистави. Через кілька годин актор і драматург помер у себе вдома. Через супротив паризького архиєпископа Мольєра поховали лише вночі за цвинтарною огорожею, на ділянці, де ховають самовбивць та нехрещених немовлят.
