Твори зарубіжної (світової) літератури

Жуль Верн. Біографія

zhul_gabriel_vern

Коротка біографія та твори Жуля Верна

Жуль Верн (Жуль Габріель Верн) (8 лютого 1828– 24 березня 1905) французький пистменник, засновник жанру наукової фантастики.

Жуль Верн народився у місті Нант, що на заході Франції, його батько був адвокатом П’єром Верном, предки по батьковій лінії були юристами, нащадками кельтів. Мати Софія Верн походила з роду судновласників та кораблебудівників. Натомість одиніз предків матері — шотландській стрілець 1462 року почав служити у гвардії французького короля Людовика ХІ і оттримав за вірну службу шляхетський титул. Жуль Верн був старшим сином у сім’ї, він мав також брата Поля та трьох сестер: Анну, Матільду та Марі.

Першим навчальним закладом 8-річного Жуля Верна стала семінарія Сен-Станіслав, однак класичну освіту він отримав у Нантському ліцеї. Там він вивчав класичні мови грецьку та латину, окрім того спів, географію та риторику. Цікавість до мандрівок у майбутнього письменника виникла завдяки батькам, з якими він мандрував берегами Луари, де в них була дача.

1839 року, тобто у віці 11 років Жуль спробував зробити свою першу самостійну подорож та таємно влаштувався Юнгою на шхуну “Коралі”, яка відпливала до Індії. Однак батькові на пароплаві вдалось наздогнати шхуну та забрати з неї Жуль Верна.

1846 року ЖульВерн отримав диплом бакалавра і за наполяганням батька почав вивчати юриспуденцію у Нанті. 1847 року він переїхав до Парижу, аби здати іспит. І хоча він з радістю покинув рідний дім, однак у цей період він зазнав перше невдале кохання до кузини Кароліни Тронсон. Також у цей період Жуль Верн робить перші спроби у літературі – сонети та віршовану трагедію для театру маріонеток.

Твори Жуля Верна

Після успішного складання іспитів повернувся до Нанту, водночас Жуль Верн захопився театром та написав дві п’єси «Олександр VI» та «Порохова змова». Йому вдалось переконати батька відправити його на навчання до Парижу, куди він переїхав восени 1848 року. Щоправда у столиці Франції доводилось жити дуже економно — батько вважав, що надсилати синові великі гроші нерозумно, аби таким чином утримати його від численних столичних спокус. 1849 року отримав ступінь ліцензіата права, завдяки чому міг почати адвокатську практику, однак не поспішав з цим.

Під час навчання Жуль Верн познайомився з Александром Дюма. Відомо, що останній для написання творів використовував так званих “літературних рабів”, які писали задумані ним твори, тож запропонував молодому Жуль Верну попробувати свої сили. Водевіль “Зламані соломинки” сподобався літературному метру і він поставив його у своєму історичному театрі.

Коли у Парижі відкрився “Ліричний театр” Жуль Верн став його секретаремта співпрацював з журналом “Мюзе де фамій” де надрукував оповідання “Перші кораблі мексиканского флоту”. 1851 року написав “Подорож на повітряній кулі”.

На початку 1857 року одружився з Онориною де Віан Морель – вдовою, яка мала двох дітей. 1859 року йому трапилась нагода безкоштовно поїхати до Шотландії. Записник, який він взяв з собою у подорож був заповнений нотатками до останньої сторінки. Після цього він здійснив наступну подорож до Норвегії, Швеції та Данії. Завдяки своєму товаришу Гаспару-Феліксу Турнашону, який першим сфотографував Париж з повітряної кулі захопився повітроплаванням та вирішив, що напише про це роман.

Видавець П’єр-Жуль Етцель оцінив здібності Жуль Верна і 17 січня 1863 року видав його роман “П’ять тижнів на повітряній кулі” та підписав з ним договір про спіробітництво на 20 років, за яким ЖульВерн кожного року мав писати три книги та отримувати за кожну 1900 франків, однак 1865 року після п’яти перших книг гонорар збільшив до 3000 [p]франків. У 1871 році за новим договором Жуль Верн мав щороку писати дві книги, однак за кожну отримував 6000 франків.

Жуль Верн був великим любителем мандрівок: 1867 року відвідав Ніагарський водоспад у США, а на власній яхті двічі обійшов Середземне море, відвідавши південноєвропейські країни та Північну Африку, а під час особистої зустрічі отриимав благословення від Папи Римського Лева ХІІІ.

З 1871 року мешкав у Ам’єні. 1886 року зазнав серйозного поранення в ногу — психічно хворий племінник вистрілив у Жуль Верна, внаслідок чого той до кінця життя став нерухомим. Також в останні роки життя письменник майе повністю втратив зір. 24 березня 1905 року письменник помер. Загалом Жуль Верн написав 62 романи та 18 оповідань і повістей.