Твори та біографія Гаррієт Єлізабет Бічер Стоу
Гаррієт Єлізабет Бічер Стоу (14 червня 1811 – 1 липня 1896) американська письменниця, яка уславилась романом “Хатина дядька Тома” та гроадська діячка, боролась за ліквідацію рабства.
Народилась у родині протестанського пастора у місті Лічфілді, що в штаті Коннектикут. У її родині було 11 дітей, всі її брати стали протестанськими пасторами.
Кожного вечора у їх родині читали Біблію, тож вже змалку у неї було підвищене почуття справедливости. Вона вчилась у школі для дівчаток, яку відкрила її старша сестра, а вже у 18 років сама стала вчителькою. 1832 року її батько отримав посаду ректора Лейнської Богословської академії, тож сім’я переїхала до Цинцинатті. Місто було розташовано на річці Огайо яка слугувала кордоном між Північними штатами, де було скасовано рабство,та Південними, де рабство залишалось. Дівчина переховувала рабів-утікачів, вчила їхніх дітей. 1836 року вийшла заміж за пастора, професора семінарії Кельвіна Стоу. 1850року, коли він почав працювати у коледжі у штаті Мен у них вже було семеро дітей. Вони жили бідно, тож щоб допомогти чоловікові вона почала писати оповідання для нью-йоркських журналів. Також вона гарно малювала, тож у світ вийшов альбом з її малюнками. Також вона писала вірші на релігійну тематику.
Твори письменниці Гаррієт Єлізабет Бічер Стоу
Свою першу збірку оповідань “Травнева квітка” вона видала 1843 року.
1850 року у США було прийнято закон про рабів-утікачів, за яким рабів, які втекли на Північ слід було повертати власникам. Це спонукало її написати роман про долю чорношкірих рабів. Спочатку він друкувався в одному з нью-йоркських журналів. Однак всесвітня слава прийшла до неї, після того, як у 1852 році окремою книжкою вийшов її роман “Хатина дядька Тома”, який присвячено важкій долі чорношкірих рабів. Її герой став символом бунту та непокори. Книга мала небачений успіх — тілььки першого року у США було продано 350 тисяч примірників, її переклали на 37 мов, у Парижі поставили виставу. Книга змінила ставлення американців до рабства та одним з каталізаторів початку Громадянської війни у США. Книга принесла їй славу, вона здійснила подорож до Європи.
Однак слава мала і зворотній бік — вона викликала ненависть з боку рабовласників. У відповідь 1853 року Гаррієт Бічер Стоу написала публічистичний коментар “Ключ до “Хатини дядька Тома””. Соціальні питання вона також поставила у романі “Дред, повість про Прокляте Болото”, однак він їх не вдався.
1862 року у Білому Домі президент Авраам Лінкольн зустрівся із Гаррєт Бічер Стоу. Побачивши її він вигукнув: “Так ось ця маленька жінка, яка розпочала велику війну!”
1856 року дізнавшись від вдови лорда Байрона її невеселу історію Гаррієт Бічер Стоу видала “Істинну історію леді Байрон”, яка обурила американську та європейську пресу.
Письменниця товаришувала з такими видатними письменниками, як Генрі Лонгфелло, а також сім’ями товаришувала з Марком Твеном, оскільки були сусідами.
Померла письменниця 1 липня 1896 року у віці 85 років.
