Омар Хаям: твори та біографія
Омар Хаям (повне ім’я Гіяс ад-Дін Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім аль-Хаям ан-Нішапурі) (18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — персидський поет, який уславився віршами у жанрі рубаї. Також є видатним астрономом, математиком, філософом. Омар Хаям займався астрологією. Писав перською мовою.
У літературі зазвичай вживається скорочене ім’я поета — Омар Хаям, однак реальне його ім’я за тодішнім звичаєм складалось з кількох частин, кожна з яких мала своє значення. Так Гіяс ад-Дін, що в перекладі з перської означає “допомога віри” є традиційним поважним іменем вченого. Друга частина імені Абу-ль-Фатг Омар — це і є власне ім’я поета. У перській мові після власного імені додається вказівка на те, чий він є син, у даному випадку ібн Ібрагім означає “син Ібрагіма”. І врешті остання частина повного імені ан-Нішапурі, тобто “нішапурський” або “з Нішапура” вказує на те, що Омар хаям народився в одному з найбільших міст провінції Хорасан Нішапурі, яке знаходиться на північному сході сучасного Ірану і навіть зараз є другим за розмірами містом провінції Хорасан-Резаві. Слово Хаям у імені поета також не випадкове — у перекладі з перської воно означає “майстер наметів” — найімовірніше це була професія чи то його батька, чи діда.
Омар Хаям народився 18 травня 1048 року, і цю дату науковці встановили завдяки гороскопу поета, який склали чи то в момент його народження, чи, ймовірно, пізніше. Також одразу з двох джерел вдалось встановити, що Омар хаям народився у великому місті Нішапур, який на той час перебував у центрі імперії Сельджуків. У місті було чисельне населення, добре розвинута торгівля, також тут були бібліотеки та середні та вищі школи-медресе. Однак лостеменних даних про дитинство та юність Омара Хаяма немає, хоча відомо, що вже у 17 років він знав мовознавство, мусульманське право та історію та став послідовником Абу Алі Сіна (Авіценни) у філософських науках. Втім у той період поняття філософських наук було надзвичайно широким і включало як філософію, так і математику, фізику, політичні, юридичні науки.
Діяльність Омара Хаяма охоплювала не лише поезію, він був визнаним вченим, його діяльність відбувалось при дворі правителя Бухарської держави Шамс аль-Мулука (1068-1079), який надзвичайно поважав поета, навіть запропонував “сісти з ним поруч на трон”. 1074 року Омара Хаяма запросили у місто Ісфаган до двору султана Малік-шаха (1072-1092). Отож 20 наступних років були особливо успішними в його науковій діяльності, адже Ісфаган був столицею величезної держави сельджуків яка займала територію від Середземного моря до кордонів Китаю. У Ісфагані Омар Хаям очолив палацову обсерваторію де працювали найкращі астрономи. Також султан доручив Омару Хаяму особливу місію — розробку нового календаря. Справа у тому, що у тогочасній Сельджуцькій імперії використовували одночасно два календарі — сонячний зороастрійський та місячний, який запровадили араби, що принесли іслам. Однак обидва календарі були недосконалі та непридатні для ведення сільського господарства. Отож 5 років Омар Хаям працював в обсерваторії, аж поки у березні 1079 не представив новий календар, який був дуже точним та грунтувався на 33-річному періоді з 8 високосними роками, а його похибка складала лише 19 секунд. Він навіть на сім секунд точніший аніж прийнятиий зараз у світі григоріанський календар.
Втіцм у той час астрономія поєднувалась з астрологією, тож Омар Хаям, який входив у найближче оточення Малік-шаха виконував функції придворного астролога. При цьому вважалось, що він володіє особливим даром ясновидіння. Зокрема він передбачав зміни погоди, однак зараз науковці вважають, що це грунтувалось на його знанні метереології. Однак обсерваторію закрили після смерті султана Малік-шаха.
Твори Омара Хаяма
Втім перебування Омара Хаяма при дворі Малік-шаха не обмежилось астрономією та астрологією, він також уславився як видатний математик. При цьому особливих успіхів він досяг у алгебрі, теорії паралельних та теорії відношень, у також у дослідженні вчення про число. Зокрема він є автором “Трактату про доведення задач алгебри та апмукабали” де зробив класифікасію всіх видів рівнянь — лінійних, квадратних та кубічних та розробив теорію вирішення кубічних рівнянь. Також він першим зауважив зв’язок алгебри та геометрії. Оскільки його твори були невідомі європейським математикам, останні лише через 5-6 століть заново зробили ці ж самі відкриття. Також він вирішив проблему знаходження коренів будь-якого цілого числа– через багато століть ця формула отримає назву біном Ньютона. Другою важливою математичною працею Омара Хаяма є “Трактат про тлумачення темних положень у Евкліда”, який він написав 1077 року та складався з трьох книг та вступу. Ця праця стала важливим кроком до неевклідової геометрії. Також у цій роботі Омара Хаяма багато уваги приділено теорії відношень та вченню про число.
Ісфаганський період є надзвичайно плідним для Омара Хаяма, зокрема у цей період він написав ряд філософських праць, зокрема грунтуючись на творах Авіценни. Також він переклав його твір “Звертання” з арабської на фарсі, що було небаченим на той час, адже саме арабська тоді вважалась мовою науки на Сході. Загалом свої філософські погляди Омар Хаям виклав у 5 філософських тактатах, однак чимало його філософських поглядів суперечило думкам, які він висловлював у віршах. Зокрема він визнавав, що Бог є причиною всього сущого, однак конкретний порядок визначається законами природи.
Однак особливої слави Омар Хаям здобув завдяки своїй поезії, написаній у формі рубаї. Проблема полягає у труднощах перекладу, зокрема через велику кількість метафор, які вживав поет, тому більшість перекладів є недосконалими. У науковців немає точної інформації про кільькість написаних Омаром Хаямом рубаїв, однак більшість сходиться на тому, що їх є не більше 1900.
Раніше вважалось, що Омар Хаям помер 1123 року, однак зараз є дві версії — 23 березня 1122 року, друга — 4 грудня 1132 року, і саме останню науковці вважають найвірогіднішою.
