Вірш “З журбою радість обнялась”
У вірші “З журбою радість обнялась” Олександр Олесь наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Всього у двох строфах “З журбою радість обнялась” допомагає краще зрозуміти всі думки та почуття поета. Олександр Олесь своїм віршем показує життя як сплетіння різних почуттів та пережиттів, які дуже пов’язані між собою.
. . . . .
З журбою радість обнялась…
З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба,
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я…
Тепер в маю, тепер весною,
Коли цвіте весь божий світ,
Зацвів небесною красою
Очей твоїх небесний цвіт.
І це весною, це в маю
Обсипав душу він мою!
Шумлять, співають ниви, луки…
Як пісня, вся душа моя,
А де її слова і звуки?!
Мовчу, мовчу, о боже,я.
Ні, ні! Тепер, тепер в маю,
Скажу, признаюсь, що люблю!
Забуду все. Лишу твої уста…
Вони, як перший цвіт кохання,
Як хмарка ніжно золота
В журливий час смеркання.
Усмішка їх миліша снів,
Що сняться раз єдиний,
Про них, про них мій буде спів.
Останній, лебединий.
1906 р.
. . . . .
Читати текст вірша “З журбою радість обнялась” Олександра Олеся
Читати твори Олександра Олеся.
