Вірш “Ой ти, дівчино”, з горіха зерня”
Один з кращих прикладів проникливої і мелодійної лірики Івана Франка – вірш “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” написаний на основі народної пісні, але Іван Франко органічно розвинув її мотиви. У поезії поєднане багатство художніх засобів і весь спектр душевних переживань ліричного героя.
. . . . . .
Oй ти, дівчино, з горіха зерня
Oй ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх —для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
. . . . . . .
Читати вірш “Ой ти дівчино з горіха зерня” І. Франка
Читати твори Івана Франка.
