Вірш “Сікстинська Мадонна”
“Сікстинська Мадонна” – це краса мистецтва та творчого натхнення, втілені в образі жінки. Іван Франко вважав, що краса є невід’ємною чатсиною добра і вірив в перемогу краси, яку й описав у вірші “Сікстинська Мадонна”. У Мадонні поет вбачає богиню, описує її красу як справжню, прекрасну, щиру і добру.
. . . . . .
Сікстинська Мадонна
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.
1881р.
. . . . . .
Читати вірш Івана Франка “Сікстинська Мадонна”
Читати твори Івана Франка.
