Вірші для дітей про весну

Ми підібрали декілька віршів про весну, які неодмінно сподобаються вашим діткам. Адже дуже часто ми звертаємось до інтернету у пошуках вірша до тої чи іншої пори року. Вірші про весну стануть у пригоді під час підготовки до ранків у садочку чи початковій школі, або ж просто для інтелектуального розвитку дитини.

ВЕРБОВІ КОТИКИ

Навесні мала вербичка
Одягнула рукавички.
Ще стоять холодні ночі –
Застудитися не хоче.
Г. Химич

***

Встала весна
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.
Т. Шевченко
. . . .

***

Весна
— Що з весною настає?
— Сніг у полі розтає.
— А чому то так буває?
— Сонце його пригріває.
— Що ж синіє на землі?
— Ніжні проліски малі.
— А що пнеться з-під листа?
— То травичка вироста.
— А над полем що бринить?
— Любий жайворон дзвенить.
К. Перелісна

Весна

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.
Д. Павличко

. . . . . . . .

НАВЕСНІ

Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчинка в вінку.
Ожили луги, діброви,
повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
І. Франко
. . . . . . .

Вже весна

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу
— Вовк втікає в ліс від нього.
О.Кононенко

***

У лісі всміхається кожна сосна:
Нарешті відлига, нарешті весна!
Нам сонеско світить і лагідно гріє,
Ніхто крім весни так радіти не вміє,
І проліски сині дзвенять під ногами:
“Співайте, будь ласка, весняночку з нами!”

. . . . . . .

Квітень

Квітню мій заквітчаний;
місяць-квітничок,
виший мені, квітеню,
цвітом рушничок.

Синіми барвінками,
травами і ріками
та зеленими гаями
з червоними солов'ями.
М. Сингаївський

. . . . . . . .

Травень

По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,

І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.

В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.
О. Коваленко

Пісенька-весняночка

Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
Склала я цю пісеньку голосну
Про гаряче сонечко, про весну.
Батьківщино сонячна, рідний край!
Тут топчу я стежечку з краю в край
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
І лунає пісенька скрізь моя:
Батьківщину сонячну славлю я!
Л. Компанієць

***
. . . . . . . .
А ми шпаківні будували
А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.
Г. Бойко

Квітень

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:

Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
О. Коваленко

Березень

Добрий дядю-місяченьку,
березню буйноголовий!
Одягни весну швиденько
у жупан її квітковий!
Часу березень не гає,
гонить холод,
ломить кригу
і підсніжкам помагає
вийти чимскоріш
з-під снігу...
Ніжні пелюсточки цвіту
в синім кольорі купає.
Всіх-усіх матусь від діток
Він уклінно привітає.
М. Хоросницька

. . . . . . . .

Веснянка

— Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать дівчатка й хлопчики.

— Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики.

Приліз дідок,
Зліз на горбок,—
У хаті буть не хочеться.

Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лоскочеться.

Все ожило,
Все розцвіло,
І рій дітей привітненьких

На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитненьких.
Л. Глібов

***

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він — зима
Його біла підзива:

Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?

Бо я чорний,— каже кіт,—
Я лишаю чорний слід,

Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна! —

І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.

Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
М. Вінграновський

ВЕСНЯНКА

Ішла весна-красна у синій хустинці.
Несла весна-красна у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Т.Коломієць