Есхіл: біографія та твори
Есхіл (525 р. до н.е. — 456 р. до. н. е.) — давньогрецький драматург якого називають Батьком трагелії, разом з Софоклом та Евріпідом складає трійку найвидатніших давньогрецьких трагіків. За тодішньою традицією не лише писав твори, а й сам виконував у них ролі. Його заслугою є те, що він запровадив у дію другого актора.
За інформацією, яка зараз є у дослідників твоорчості Есхіла він народився поруч з Афінами — у містечку Елевсіні 525 року до. н. е. його батько Евфоріон належав до афінських аристократів. Як часто буває, повна біографія Есхіла нам невідома, однак відомо, що він брав участь у битві при Марафоні де воював проти персів та втратив брата Кинагира. Також він брав участь 480 року до н.е. у битві при Саламіні, а також, однак достеменних відомостей немає, у битві при Платеях, яка відбулась 479 року до н.е.
Твори Есхіла
У якості драматурга Есхіл дебютував 500 року до н.е., однак на визнання йому довелось чекати аж 16 років, коли він вперше переміг на традиційних змаганнях давньоггрецьких драматургів — Великих Діонісіях. Згодом він отримає ще 12 перемог на цих змаганнях. Слава Есхіла вже за життя вийшла за межі Афін, він навіть виїжджав на Сицілію, яка була колонією Греції, а її правителі любили приймати в себе поетів та драматургів.
Наприкінці життя, а саме у 468 році до н.е. Есхіл з незрозумілих причин залишив Афіни, хоча мав статус героя Марафонської битви. Є кілька версій еміграції Есхіла з Афін, за одною з яких у своїх творах драматург відтворив культ Деметри, а про нього могли знати лише посвячені. За іншою Есхіл був противником демократичних реформ, які відбулись в Афінах. Також є версія, що таким чином він відреагував на успіх молодшого за нього Софокла. Втім 467 року до.н. він повернувся до Афін і в місті буда поставлена його трагедія “Семеро проти Фів”. Після 458 року до н.е. Есхіл здійснив свою останню подорож на Сицілію де 456 року до н.е. помер. Однак навіть його смерть оповита легендами, одну з яких переказав давньоримський письменик Валерій Максім, який написав що причиною смерті Есхіла став орел, який скинув на його голову черепаху, щоб розбити її панцир, оскільки птах переплутав лисину Есхіла з каменем. Також вважається, що надгробна епітафія була написана особисто Есхілом. Після його смерті афінський уряд постановив, що кожен охочий зможе поставити його п’єсу на сіяті Діонісій.
Есхіл робив свої п’єси на основі героїчного епосу та хорової лірики, при цьому головними у них були пісні хору, натомість характери не мали розвитку та вибудовувалась одна перепетія. Зазвичай вони об’єднані у трилогії, іноді тетралогії з додатковою сатиричною драмою. Загалом є інформація, що він написав 90 творів, однак зараз відомі назви лише 79, однак більша частина його творів втрачена, збереглося лише 7 трагедій. До їх числа входять “Перси” — єдина давньогрецька історична драма про поразку персів при Саламіні 480 р. до н.е. Також він написав “Прометей прикутий” — вона не має точного датування, однак вважається, що ця трагедія написана ним пізно, можливо входила до трилогії присвяченої Прометею. 467 р. до н.е. була поставлена трагедія “Семеро проти Фів”. Також збереглося понад 400 уривків з його творрів, час від часу науковці знаходять нові.
