Олександр Грін: біографія та твори
Олександр Грін (Олександр Степанович Гриневський), (11 (23) серпня 1880 – 8 липня 1932) – російський письменник.
Його батько був польським шляхтичем, який походив з Віленської губернії Російської імперії (тепер Республіка Литва). Олександр Грін народився у містечку Слобідському В’ятської губернії (Тепер Кіровська область). Справа у тому, що його батько — Стефан Гриневський був борцем за незалежність Полььщі від Росії, брав участь у повстанні 1863 року, саме за це царський уряд відправив його на заслання у Томську губернію, а 1869 року дозволив оселитись у Вятській губернії. Саме тут Стефан Гриневський одружився з молодою медсестрою, однак лише через сім років у них народився син, якого вони назвали Олександром. Згодом у сім’ї Гриневських народилось ще троє дітей.
Оленксандр Грін навчався у реальному училищі, однак завершити освіту так і не зумів,оскільки його виключили через сатиру на педагогів. Однак 1896 року він все ж закінчив міське чотирирічне училище.
У молодості Оленксандр Грін прагнув пригод, тож поїхав до Одеси, де займався рибальством, працював матросом, рибалкою, потім подався на Урал, шукав золото. 1902 року за власною волею пішов до війська, де служив рядовим. Однак він не сприйняв армійським порядків, постійно протестував, тож чимало часу провів на гауптвахті, врешті втік з армії. У той же час познайомився з революційною літературою, сам став пропагандистом, працював серед матросів. 1903 року у Севастополі його заарештували за пропаганду серед моряків. Знову спробував втекти, однак цього разу спроба була невдалою, його засудили на 2 роки, а згодом відправили на заслання у Тобольську губернію. Втім бунтівний характер дався взнаки і тут, тож Олександр Грін втім у В’ятку, а звідти під чужим ім’ям перебрався до Петербурга.
Твори Олександра Гріна
Літературний дебют відбувся 1906 року у Москві — там вийшло його оповідання “Заслуга рядового Пантелеєва”. Однак брошуру вилучила цензура. Те саме сталось і з наступною брошурою “Слон і Моська”. Отож першим твором, який дійсно дійшов до читача стало оповідання “В Італії” (1906). Наступного, 1907 року у газеті “Товариш” з’явився псевдонім “А.С.Грін”. 1908 року вийшла у світ перша збірка Олександра Гріна “Шапка-неведимка”. Літературну кар’єру письменника перервав черговий арешт — 1910 року його відправили на заслання в Архангельську губернію.
Під час громадянської війни у Росії Олександра Гріна мобілізували до війська звідки він повернувся без засобів до існування, житла та важко хворим. Від безвиході звернувся до Максима Горького, який йому таки допоміг — Олександр Грін отримав академічний пайок, кімнату, Максим Горький допоміг йому з продуктами та ліками. У результаті Олександр Грін відновив літературну творчість і навіть вдруге одружився. 1924 року з сім’єю переїхав до Феодосії, однак у Криму він опинився у скрутному становищі. 8 липня 1932 року письменник помер від раку легень.
