Вірші про вчителів

Вчителька – одна з небагатьох людей, пам’ять про яку вже дорослі діти бережуть впродовж життя. Саме вчителька зустрічає школяра радісно на порозі, веде за руку в перший клас, стає уособленням любові та добра, взірцем. Втішить, коли щось болить та розрадить, коли сумно.

В Україні є свято, приурочене професії вчителя. День вчителя відзначають щорічно в першу неділю жовтня. Сьогодні пропонуємо добірку милих душевних віршв про вчителя.

Вірші про вчителів

Ми проводили маневри —

Випробовували нерви.

Тест учителька пройшла —

Ключ до кожного знайшла.

Треба визнати всім прямо,

Що вона, як рідна мама:

І підтрима, й насварить,

Розбере проблеми вмить.

Ми ставали усе більші,

З кожним роком розумніші,

А учителька із нас

Згуртувала дружний клас!

Хай же сонце їй сміється

Та усе в житті вдається.

Ми засвоїмо у строк

Найважливіший урок!

Краще вчительки немає —

Кожен з нас це добре знає.

Тож вітаємо її

В ці святкові ясні дні!

(С. Гордієнко)

***

Перша вчителька

Букварі і читанки,

Парти в два ряди.

Наша перша вчителька

В серці назавжди.

Споришева стежечка,

Стежечка-мережечка,

Що водила нас

Ще у перший клас.

Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики —

Пишуть палички.

Добре нам читається —

Вчителька всміхається.

А як хтось не зна —

Хмуриться вона.

Скільки розгадали ми

З нею загадок!

Скільки прочитали ми

Віршів і казок!

Стороною рідною

Дниною погідною

Йшли через покіс

У багряний ліс.

Наша перша вчителька

Інших науча.

Букварі і читанки

Їм вона вруча.

Споришева стежечка,

Стежечка-мережечка,

Інших перший раз

Повела у клас.

(Т. Коломієць)

Цікаве відео на нашому каналі

А перший учитель, як сонячна ласка…

А перший учитель, як сонячна ласка.

Як чисте, живе джерело.

До діток приходить з ним радість і ласка

І мудрість та ніжне тепло.

Він вперше для них дивосвіт відкриває,

За руку веде в майбуття.

І вперше у дружбі й любові єднає

Та робить цікавим життя.

(Н. Красоткіна)

***

Перша вчителька

Сонце водить вересень

У шкільнім дворі.

Ти всміхнулась весело

Милій дітворі.

Оченята сірії,

Карі й голубі

Глянули й повірили

Сонцю і тобі.

Наче сизі журавлята, —

Першокласники малі.

Треба вчити їх крилато,

Щоб росли, мов журавлі.

Треба мрії розгадати

Гордих, радісних, сумних…

Перша вчителька, як мати,

Як журавочка для них.

Є свій дім у кожного,

Є своя рідня.

Не на тебе схожі всі,

А твоя сім’я.

За шкільною партою

Ти — зоря їх знань.

В кожного з них мама є,

Ти ж для всіх одна.

Хоч до травня з осені —

Через січень шлях.

Та стають дорослими

Діти на очах.

Полетять Вкраїною,

Мов за птахом птах.

Злинуть журавлиною

Піснею в літах.

(Г. Петрук-Попик)

***

Квіти вчителям

В синьому тумані,

В сині димовій

Яблука рум’яні,

Груші медові.

Линуть птичі зграї,

Шелестять гаї…

Школа відчиняє

Двері нам свої.

Вийдуть нас зустріти

Друзі-вчителі,

Принесім їм квіти

З рідної землі.

(М. Рильський)

***

З днем вчителя!

Є професія у світі —

Серце віддавати дітям!

Серце вчителя безкрає,

Як би він його не краяв.

Тому гідний вчитель шани.

Так, любові і пошани

За роботу непросту

І за те, що я росту!

Хай же вистачить терпіння

Передати нам уміння.

А за працю вашу діти

Щиро вам дарують квіти !

(С. Гордієнко)

***

Учитель наче диригент…

Учитель наче диригент,

Його оркестр — маленькі діти.

Урок — це чарівний момент,

Де можна щиро порадіти.

Бо діти, ніби мудреці

Працюють і відповідають.

І радісні хвилини ці,

Що так частенько випадають.

Учитель! Твій оркестр звучить!

І буде жити поки й віку.

Яке це щастя — просто жить…

То ж хай оркестр звучить без ліку!

(Н. Красоткіна)

***

Вчительці

Сяє вдалині вогник у вікні,

Мов ясна зоря, сходить над селом.

Бачиться мені, віриться мені:

Вчителька моя й досі за столом.

Зошити свої дітвора здала –

То вразливих душ повісті малі.

Двійка школяра, горе школяра

Зморшкою лягли на її чолі.

А з вікна пливе золотий пилок,

Сонячним струмком сяє в темноті.

Вчителько моя, скільки помилок

Виправили ви в кожному житті!..

Нам ростить міста й хліб на цілині,

Вам – навчать дітей і радіть за них:

Прийдуть восени, підуть навесні

По шляхах космічних, по шляхах земних.

(Л.Мензул)

***

Яким повинен бути вчитель

Яким повинен бути вчитель? Я не знаю,

Та ось портрет його як уявляю:

Він добрий, щирий і з великим серцем,

І чесний, мов прозоре й чисте скельце.

Він першим наших діток зустрічає,

Всьому, що знає, поступово їх навчає:

Знаходить до дітей завжди підхід,

І завжди має щось цікаве, власний хід

На кожному уроці і занятті

З таким учителем навчатися нескладно!

Такого вчителя всі б поважали учні,

У нього мова гарна, милозвучна.

Він справжній ерудит, багато знає,

Він аргументами дітей переконає.

А не образами чи криком істеричним,

Він до дітей не ставиться скептично!

Мов Прометей, він діток надихає,

Він так захопливо про все розповідає,

Що очі діток світяться зірками,

А ще він – люблячий, мов тато або мама.

Мій вчитель працелюбний, наче бджілка,

Він допускає й визнає помилки,

Вимогливий порадник, не тиран,

Сучасний та величний. Він – титан!

Він не чекає плати чи подяки,

Підтримує дітей завжди всіляко,

Він для дітей найкращий в світі друг,

Бо має він талант і сильний дух.

Він в ногу з часом впевнено крокує,

Ні сил, ні вмінь йому ніколи не бракує,

Він – приклад для дітей, кумир, взірець,

Володар скарбу він – дітей сердець!

(Л.Виноградова)