Григорій Сковорода. Афоризми

У свому поетичному доробку Григорій Сковорода має безліч афоризмів, які потрібно нам знати не лише для успішної здачі ЗНО, а й керуватись ними впродовж життя. Ці короткі влучні вислови містять глибокі думки. Афоризми Григорія Сковороди можуть підказати правильний напрямок в складних життєвих ситуаціях та допоможуть віднайти та прийняти правильне рішення.

Отож, читаємо афоризми Григорія Сковороди онлайн.

. . . .

Григорiй Сковорода Афоризми

Ні про що не тур­бу­ва­тись, ні за чим не тур­бу­ва­тись – зна­чить, не жи­ти, а бу­ти мерт­вим.

Haдмір по­род­жує пе­ре­сит, пе­ре­сит – нудьгу, нудьга ж – ду­шев­ну ту­гу, а хто хворіє на се, то­го не наз­веш здо­ро­вим.

Любов ви­ни­кає з лю­бові; ко­ли хо­чу, щоб ме­не лю­би­ли, я сам пер­ший люб­лю.

Не все те от­ру­та, що неп­риємне на смак.

Бери вер­ши­ну – і ма­ти­меш се­ре­ди­ну.

З ycіx ут­рат втра­та ча­су най­тяж­ча.

Безумцеві влас­ти­во жал­ку­ва­ти за втра­че­ним і не радіти з то­го, що ли­ши­лось.

Скільки зла таїться все­ре­дині за гар­ною по­до­бою: га­дю­ка хо­вається в траві.

Хто доб­ре за­па­лив­ся, той доб­ре по­чав, а доб­ре по­ча­ти – це на­по­ло­ви­ну за­вер­ши­ти.

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стис­кає ске­ля, тим швид­ше і прек­расніше здіймається во­на до­го­ри.

Визначай смак не по шкар­лупі, а по яд­ру.

Немає нічо­го не­без­печнішо­го за підступ­но­го во­ро­га, але не­має нічо­го от­руй­нішо­го від уда­ва­но­го дру­га.

Мудрець му­сить і з гною ви­би­ра­ти зо­ло­то.

Чи знаєш ти, яких ліків вжи­ва­ють ужа­лені скорпіоном? Тим же скорпіоном на­ти­ра­ють ра­ну.

Тоді ли­ше пізнається цінність ча­су, ко­ли він втра­че­ний.

Як не­ро­зум­но вип­ро­шу­ва­ти те, чо­го мо­жеш сам до­сяг­ти!

Коли ти твер­до йдеш шля­хом, яким по­чав іти, то, на мою дум­ку, ти щас­ли­вий.

Коли не змо­жу нічим любій вітчизні прис­лу­жи­ти­ся, в уся­ко­му разі з ycієї си­ли на­ма­га­ти­мусь ніко­ли ні в чо­му не шко­ди­ти.

Всяка їжа і пит­тя смачні й ко­рисні, але тре­ба зна­ти час, міcце і міpy.

Демон про­ти де­мо­на не свідчить, вовк вов­чо­го м’яса не їсть.

Краще го­лий та прав­ди­вий, ніж ба­га­тий та без­за­кон­ний.

Солодке пізнає: пізніше той, хто мо­же про­ковт­ну­ти неп­риємне.

Що впо­до­бав, на те й пе­рет­во­рив­ся.

Не за об­лич­чя судіть, а за сер­це.

Кожен є той, чиє сер­це в нім: вов­че сер­це – справ­дешній вовк, хоч об­лич­чя людське…

Чи мо­же лю­ди­на, сліпа у се­бе вдо­ма, ста­ти зря­чою на ба­зарі?

Чи не ди­ви­на, що один у ба­гатстві бідний, а інший у бідності ба­га­тий?

Tінь яб­луні не за­ва­жає.

Не ро­зум від книг, а кни­ги від ро­зу­му ство­ри­лись.