Милорад Павич: біографія та твори
Милорад Павич (15 жовтня 1929 — 30 листопада 2009) – сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач. Народився 15 жовтня 1929 року в Белграді, на березі Дунаю, в сімї скульптора і вчительки гімназії. Перші дитячі спогади, які письменник згодом відобразить у своїй прозі, повязані з родиною матері. На протилежному боці Дунаю, на околицях міста Панчева жив дідусь Милорада. Саме там, на хуторі зі стайнями, колодязем і виноградниками, хлопчик вчився відчувати рідну землю та природу, там формувалося його світосприйняття. Описами зачарованого світу дитинства Милорад Павич нагадує автора «Зачарованої Десни» Олександра Довженка.
Перші твори Павича написав, коли вчився на філософському факультеті Белградського університету. Вже тоді формувався його оригінальний стиль. Варто зауважити, що Милорад був не єдиним і не першим письменником у своїй родині. Ще у 18 столітті Емерик Павич опублікував книгу віршів, а в середині 20 століття був відомим письменником дядько по батькові Микола Павич, на якого хотів бути схожим Милорад. «Я завжди любив слухати, як мій дядько Микола, який був блискучим оповідачем, дід Аца та тітка по матері Емілія згадували випадки з історії нашої родини. При цьому я мимоволі навчався майстерності усного оповідання, – згадує письменник.
Твори Милорада Павича
До його творчої спадщини належать не лише поетичні збірки, численні романи, а й переклади творів Пушкіна та Байрона, літературознавчі дослідження. Професор Павич був дійсним членом Сербської Академії наук і мистецтва, читав лекції не лише у Белграді, а й за кордоном. Сучасний читач високо оцінив творчість цього письменника. Зі свого боку, Павич, боячись набриднути читачеві, зумів його підкорити, зробити співавтором романів. Наприклад, в «Унікальному романі» письменник дозволяє читачеві дописати фінал і для цього лишає чисті сторінки. Крім того, Павич був переконаний, що література має пристосовуватися до нової електронної доби. Тому в романі «Ящик для письмового приладдя» є два фінали: один на папері, а другий – лише в інтернеті. У книзі вказано електронну адресу, за якою можна знайти альтернативний фінал або поєднати читання в мережі з паперовою версією.
Найвідоміший роман Павича «Хозарський словник» вийшов 1984 року. В цьому творі автор поєднав історичне дослідження, художній текст і енциклопедичний довідник. Оригінальність роману ще й у тому, що він має чоловічу і жіночу версії. У романі стилізовано давні наукові трактати і дослідження, подано сучасну версію «Хазарського словника» 1691 року. У творі є зміст, передмова до сучасного видання, історія написання «Хазарського словника», склад словника, статті про те, як користуватися словником, фрагменти передмови видання 1691 року. У словнику відтворено історію хазар через три види джерел: християнські (Червона книга), ісламські (Зелена книга) і єврейські (Жовта книга). Крім цього, додаються так звані Appendix І та Appendix II, а також заключні примітки. У всіх книгах розповідається майже про ті самі події, але з різних точок зору. У кожній книзі фігурують багато персонажів, але деякі з них представлено у всіх трьох книгах.
З-під пера Милорада Павича вийшли також «Пейзаж, намальований чаєм», «Зоряна мантія», «Залізна завіса», «Внутрішня сторона світу», «Ліжко на трьох», «Кохання у Константинополі», «Російський хорт», «Скляний равлик».
