Квінт Горацій Флакк: біографія та твори
Квінт Горацій Флакк (8 грудня 65 р. до н.е. — 27 листопада 8 до н.е.) поет, творчість якого спільно з Овідієм та Вергілієм склала “золотий вік” давньоримської літератури. Горацій походив з півдня Італії, він народився 8 грудня 65 р. до н.е. у Венузії (тепер це містечко називається Веноза). Відомо, що він дуже любив свого батька — колишнього раба, який домігся статусу вілновідпущеного та працюючи помічником розпорядника аукціонів зумів заробити собі невеликий майєток. Натомість інформації про його матір немає — Горацій про неї не згадував. Батько прагнув, щоб його син обтримав гарну освіту, тож віддав його навиховання граматику та наставнику Орбілію Пупіллу у Римі.
У 20-річному віці для завершення освіти Горацій поїхав до Афін. Саме там він познайомився у 44 р. до н.е. з Марком Юнієм Брутом, який прибув до Афін начебто займатись філософією, насправді вербувати молодих римлян, які перебували в Афінах у свою армію. Коли це стало відомо римському полководцю Марку Антонію та імператору Октавіану Августу Горацій підтримав Брута. У віці 22 років він вже супроводжував Брута у Малій Азії у чині війського трибуна. Однак 42 р. до н.е. після програної Брутом битви при Філіппах повернувся до Риму, де з’ясував, що його маєток конфіскували на користь демобілізованих ветеранів. Втім сам Горацій потрапив під амністію і навіть отримав посаду переписувача-скарбника.
Твори Горація
Вже у той період Горацій писав вірші, з ними познайомились Вергілій та Варій Руф, які познайомили його з Гаєм Цільнієм Меценатом. 38 р. до н. е. Меценат став покровителем Горація, який 33 р. до н. е. подарував йому майток у Сабінських горах на півночі Італії, чим забезпечив його матеріальний добробут. Водночас Горацій не полишав занять політикою вступивши у партію свого покровителя, однак не зрікався колишніх друзів-республіканців. Він став прихильником Октавіана Августа та долучився до кампанії з політичного та морального відродження Риму. Велике значення при цьому мало його походження з середовища вільновідпущениих рабів — ця соціальна група у той час витісняла родову аристократію та збагачувалась, перетворилась на опору нового режиму. При цьому розвивалась його поетична творчість, його зразками стали грецький поет Архілох (675 р. до н. е. — 635 р. до н. е.) у якого Горацій перейняв майстерність ямбу, а у давньоримського поета Луцилія (169 р. до н. е. — 102/103 р. до н. е.) уїдливу та дотепну сатиру.
Близько 35 р. до н. е. вийшла перша книга Сатир Горація, до цієї збірки увійшло 10 віршів написаних гекзаметром — віршовим розміром, який часто використовувався в античній
поезії. Близько 30 р. до н. е. Горацій видав Еподи, книга до якої увійшло 8 сатир та 17 коротких поетичних творів написаних ямбом. Ця збірка стала переломною для творчості Горація, він шукав натхнення у творчості античних авторів Алкея та Сапфо, Анакреонта, писав доволі легковажну лірику та більш інтелектуальну поезію. Також він пристосовував поетичні розмірии до особливостей латинської мови. 23 р. до н.е. вийшли у світ Оди Горація до цієї збірки увійшло 88 віршів різного розміру — від 8 до 80 рядків, які ділились на три книги.
Однак наступні шість років творчість Горація знову міняється, у цей період він вже не пише лірики, натомість 20 р. до н.е.вийшла книга Послання — 20 філософських листів. Цейперіод є складним для Горація — 23 р. до н.е. Меценат позбувся статусу наближеної до Октавіана Августа особи, 19 р. до н.е. помер Вергілій. Втім Горацій не втратив прихтильності імператора Риму, тож 17 р. до н.е. Август доручив Горацію написати гімн на честь Столітніх ігор, що дало йому небачену досі славу. У наступні роки він написав що 15 од, які увійшли до його четвертої збірки.
8 року до н.е. помер його покровитель Меценат. Горацій пережив його лише на два місяці.
