Гей, нові Колумби й Магеллани. Василь Симоненко

Вірш "Гей, нові Колумби й Магеллани" - це своєрідне звернення Василя Симоненка до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве та захоплююче. "Гей, нові Колумби й Магеллани..." - це пристрасний заклик до роботи душі, до мрій і пошуків, до нових звершень, до постійного відкриття себе, близьких, друзів, навколишнього світу.

"Гей, нові Колумби й Магеллани"

Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподіваная молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа!..
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!..
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені...

Вірші Василя Симоненка онлайн

Читати твори Василя Симоненка.