У синьому небі я висіяв ліс. Микола Вінграновський

У вірші “У синьому небі я висіяв ліс” Микола Вінграновський відтворює закоханість, яка може надихнути робити неймовірні речі та, навіть, змінити людину. Цей вірш відкриває збірку "Сто поезій". “У синьому небі я висіяв ліс” є яскравим зразком інтимної і пейзажної лірики. У вірші Миколі Вінграновському вдалося через словесний мінімалізм зобразити гармонію і музику душі закоханого героя.

. . . . .

"У синьому небі я висіяв ліс"

У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.

У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.

Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.

Дубовий мій костур, вечірня хода,
І ти біля мене, і птиці, і стебла,
В дорозі і небо над нами із тебе,
І море із тебе… дорога тверда.

Читати твори Миколи Вінграновського.