Міфічний твір “Дажбог” розповідає про лаветного Дажбога-Сонця, якого у язичницькі часи вважали родоначальником русів-українців. У міфі він зображений величним і всемогутнім. І хоч зараз ми живемо зовсім в інший час, знати і вивчати давні українські вірування потрібно, бо знаючи минуле – ми знаємо історію і можемо творити своє майбутнє. Давні міфи, зокрема, народний міф “Дажбог” – це те, що дає уявлення про духовний світ українців, які жили десятки століть тому.
“Дажбог”
Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце, довгі роки владарював над богами, людьми й над усім світом. Він був родоначальником русів-українців, першим їхнім князем і незмінним покровителем. Давні українці гордо казали про себе: “Ми внуки Дажбога — улюбленці богів, … ми славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла…”
Дажбог уособлював мужність, обличчя його уявлялося подібним до сонячного кола, із русявою бородою-промінчиками.
У пожертву Дажбогові приносили млинці, полотно, дари полів і лісів, вино, гроші тощо.
Йому молилися, звертаючись так: “Даж-боже наш трисвітлий! Славу творімо тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи всім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю всевишньому, отцю кревному — Дажбогу нашому”.
*(1) Сварог — бог Сонця, світла та добра. У давніх русів-українців Сварог — бог-творець, покровитель неба, мудрості, заступник шлюбу й ковальської справи, ремесел.
Народний міф “Дажбог”
Читати українські міфи і легенди.
