У вірші-мініатюрі “Ніч… а човен – як срібний птах!..” Євген Плужник зобразив чарівну картину місячної ночі над рікою та висвітлив ідею гармонійного поєднання різних вимірів – макро- і мікрокосмосу. Вірш належить до філософсько-пейзажної лірики, сповнений образів та символів.
“Ніч… а човен — як срібний птах…”
Ніч… а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
…Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи…
І внизу, і вгорі глибини…
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
Читати твори Євгена Плужника.
