Валер'ян Підмогильний. Біографія

Біографія Валер'яна Підмогильного

Роки життя: 1901-1937

Письменник, перекладач, один з кращих прозаїків епоких "Розстріляного відродження".

Коротка біографія Валер'яна Підмогильного

Народився Валер'ян Підмогильний у селі Писарівка (зараз Синельниківський район Дніпропетровщини) в бідній селянській родині. Коли йому було близько 14 років, батьки переселились до панської економії в селі Чаплі.

Впродовж 1910-1918 рр. навчався в Першому катеринославському реальному училищі. Потім, з перервами через матеріальну скруту, вчився на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.

Ще зі школи почав друкуватися у шкільному журналі під псевдонімом Лорд Лістер. У дорослому житті літературна діяльність переривалась вчителюванням, працею у видавництвах.

У 1921 році Валер'ян Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом Книжкової палати. Згодом залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. Цього ж року написав цикл "Повстанці". Частину оповідань з нього було надруковано в катеринославській газеті "Український пролетар".

У 1922 році Валер'ян Підмогильний знову переїхав до Києва. Цього ж року виходить книжка його оповідань "В епідемічному бараці". Він активно приєднався до літературно-мистецького життя. Став членом щойно створеної Асоціації письменників.

У 1923 р. у журналі "Нова Украïна" у Празі було опубліковано новели Підмогильного з циклу "Повстанці", оповідання "Іван Босий".

У 1924 році вийшла книжка Валер'яна Підмогильного "Військовий літун", а у 1926 р. - окреме видання повісті "Третя революція". У 1927 р. була опублікована збірка оповідань "Проблема хліба" та роман "Таïс" Анатоля Франса у перекладі В. Підмогильного.

У 1928 р. у Харкові виходить друком роман "Місто".

У 1932 році Підмогильний переїхав до Харкова. Там працює у видавництві "ЛіМ", згодом - отримує посаду консультанта з іноземноï літератури при видавництві "Рух".

8 грудня 1934 року Валер'яна Підмогильного заарештували зі звинуваченням в "участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії". Без свідків і адвокатів виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР 27-28 березня 1935 року засудила Валер'яна Підмогильного та інших заарештованих у цій справі на 10 років з конфіскацією особистого майна. Невдовзі Підмогильного доправили до Соловецького табору особливого призначення. Там він продовжував писати, про що писав у листах до родини.

3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС, щоб звільнити місце для нових репресованих, винесла новий вирок 1000 в'язням, серед яких і Валер'ян Підмогильний - "Розстріляти". Письменника оазом з іними розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії. У 1956 році Валер'яна Підмогильного реабілітували. На Байковому кладовищі Києва є могила сім'ї Підмогильних.