Українська народна балада “Ой летіла стріла” зображує суму рідних через смерть близької людини. Стріла вбила вдовиного сина, за ним плаче мати, сетра і кохана. “Ой летіла стріла” оспівує різні види суму: де мати плаче – там “Дунай розлився”, де сестра – там “слізок криниця”, а де миленька – “земля сухенька”. Ці образи симовлізують те, що сестра й мила забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку. В такій різності суму народна балада водночас показує безмірне горе усіх рідних від ісерті близької людини.
“Ой летіла стріла…”
Ой летiла стрiла
З-за синього моря.
Ой де ж вона впала?
— На вдовинiм полi.
Кого ж вона вбила?
— Вдовиного сина.
Немає нiкого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
I всi три рябенькi:
Одна прилетiла,
В головоньках сiла;
Друга прилетiла.
Край серденька сiла;
Третя прилетiла
Та в нiженьках сiла.
Що в головках сiла —
То матiнка рiдна;
Сiла край серденька —
То його миленька;
А в нiженьках сiла —
То його сестриця.
Де матiнка плаче.
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слiзок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.
Ой матiнка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його бачить…
Ой летіла стріла – текст балади
