Вірш Миколи Вороного “Блакитна Панна” є взірцем пейзажної лірики. У творі художньо зображено прихід весни та пробудження природи з зимового сну. Образ Блакитної Панни символізує настання довгожданої пори, яка приносить радість усьому живому (і природі, і людині).
Важливими для сприйняття поезії є звукові образи та строфічна будова. Якщо розглянути текст вірша “Блакитна Панна” Миколи Вороного, то помітно, що розміщення рядків у строфах нагадує сходинки. Таке розміщення, а також використання звукових художніх засобів – алітерацій, асонансів – створює особливий темпоритм поезії.
“Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більш ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша”, — зазначив Микола Вороний. Справді, джерелом ритму та звучання цього вірша є мелодика. Адже для поетів-символістів звучання поезії найважливіше.
Блакитна Панна
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
Напрям: модернізм. Течія: символізм.
Рід: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Рік написання: 1912.
“Блакитна Панна”, Микола Вороний (текст)
