Ліна Костенко, Твори української літератури

Ліна Костенко. Біографія

lina-kostenko

Біографія Ліни Костенко

Народилася 19 березня 1930 року

Письменниця, поетеса-шістдесятниця, публіцистка.

Коротка біографія Ліни Костенко

Народилась Ліна Костенко у місці Ржищів на Київщині у родині вчителів. Коли їй було 6 років, у 1936 році, родина перебралась до Києва. Із 1937 по 1941 роки навчалася у школі № 100 на Трухановому острові, яку у 1943 році спалили разом із усім селищем. Закінчила середню освіту у школі №123.

Вищу освіту здобула у Київському педагогічному інституті та Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950 – 1960-х років. “Шістдесятники” створили новітні стилі в українській літературі, показали нову, атипову, авангардну творчість. Вони були активними критиками тодішньої влади і режиму.

На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961, її піддавали критиці за «аполітичність», зняли із плану знімання фільм за сценарієм Ліни Костенко “Дорогою вітрів”.

. . .

. . .

У 1963 році – зняли з друку книжку віршів Ліни Костенко “Зоряний інтеґрал”, а книжку “Княжа гора” зняли з верстки. У ці роки її вірші публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка – в Україні. Її вірші ходили в “самвидаві”.

У 1965 році Ліна Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції.

У 1968 році – написала листи на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті “Літературна Україна”. Після цього ім’я Ліни Костенко в радянській пресі довгі роки не згадували.

У 1973 році її включили до “чорних списків” секретаря ЦК КПУ із ідеології. Лише через 4 роки, у 1977 р., вийшла збірка віршів “Над берегами вічної ріки”, а у 1979 р., за спеціальною постановою Президії СПУ, – історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. За нього поетеса отримала Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка у 1987 р.

У 80-х роках ХХ століття Ліна Костенко видала збірки поезій “Неповторність” і “Сад нетанучих скульптур”, а також збірку віршів для дітей “Бузиновий цар”.

У 2010 році відбулося літературне повернення Ліни Костенко – вона видала свій перший прозовий твір “Записки українського самашедшого”, що викликав великий ажіотаж.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Ліни Костенко “Річка Геракліта”, куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій, а через рік, у 2012 році – поетична збірка “Триста поезій. Вибране”.

. . .

. . .

У липні 2018 року підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

Ліна Костенко має чимало регалій, зокрема, вона – почесний доктор Чернівецького національного університету; лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка; лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги; має Почесну відзнаку Президента України і Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Читати біографію Ліни Костенко

Читати твори Ліни Костенко.