У вірші “Різдво” Богдан-Ігор Антонич розкриває біблійну легенду про народження Христа, поєднуючи дві релігійні системи – християнство та язичництво. Автор переплятає обидві традиції, придаючи інтимності переживанням віри. Підкреслюючи значущість рідного краю, у вірші “Різдво” Богдан-Ігор Антонич переносить подію Різдва Христового в лемківське містечко Дуклі, де до новонародженого замість волхвів приходять лемки і приносять із собою місяць, який пов’яязують із ще дохристиянським святом Різдва.
. . . . .
Різдво
Народився бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць — золотий горіх.
Читати твори Богдана-Ігоря Антонича.
