“Пісня про рушник” – вірш Андрія Малишка, форма якого наближає твір до пісні. Це сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. Ліричний герой поезіï з великою теплотою згадує свою матір. “Пісня про рушник” порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю дитини. Музику для цього твору Андрія Малишка написав композитор Платон Майборода, а вперше “Пісня про рушник” прозвучала у музичному фільмі “Літа молодії”. Твір дуже популярний, є велика кількість виконавців твору, зокрема Квітка Цісик, Дмитро Гнатюк, гурт Чарівна, Дмитро Яремчук та багато інших.
“Пісня про рушник”
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Пісня про рушник. Андрій Малишко
Читати твори Андрія Малишка.
