Байка Леоніда Глібова “Хазяйка і Челядки” розповідає про стареньку багату та скупу хазяйку, яка не давала спокою своїм челядкам, змушуючи їх працювати навіть у неділю. Челядки були незадоволені таким станом речей і вирішили позбутися півня, який будив їх рано вранці, сподіваючись, що таким чином вони зможуть спати довше. Однак, коли півень зник, хазяйка почала будити їх ще раніше. Таким чином вчинок челядок не допоміг їм, а навпаки — погіршив ситуацію.
Мораль байки полягає в тому, що хитрість і обман не завжди приносять бажаний результат, і іноді можуть призвести до ще гірших наслідків.
“Хазяйка і Челядки”
Колись жила Госпоженька старенька,
Багата і скупенька,
Два віки б то, чи що, хотіла жить;
Ввесь день клопочеться і не приляже,
Вночі не переспить.
“Ви б заспокоїлись, — було хто-небудь скаже. —
І докіль турбуватись вам?
Нехай би вже унукам та синам”.
Бабусенька була розумниця велика,
Усе було одно твердить:
“Давненько сказано: своя рука владика.
Мене вже, серденько, не вчить”.
Були у неї дві Челядки*;
Трудненько було жить,
Обридли їм бабусині порядки —
І у неділеньку приходилось робить;
Не те щоб погулять, — нема коли й заснути,
Як добрі люди сплять;
Се б від такої тяжкої покути
Хоч куди видно утікать;
Поляжуть спать — не вспіє сон присниться,
Госпоженька вже й гомонить:
“Вставати час! На світ благословиться!
Вам тільки б спать, а діла не робить”.
У хаті півень був, здоровий та горлатий,
Челядкам він спокою не давав,
Раніш усіх заходиться співати,
Неначе панії, він щиро догоджав.
Прийшла Челядкам думка злая,
Щоб ворога де-небудь діть:
Притихне, мов, яга старая,
Пізніше буде їх будить.
“Де півень? Де? — Госпоженька питає. —
Уранці був, недавнечко співав…
Шукайте! Може, він в чужім дворі гуляє!
Догляділи?! Ви й раді, щоб хто вкрав!”
Челядки бігають, неначебто шукають,
Хазяйку, сміючись, вони перекривляють:
“Уранці був! Недавнечко співав!”
А півня й слід пропав.
Не довелось Челядкам довше спати,
Дурна надія — вийшло гірш:
Хазяйка ремствує, щоб часу не втеряти,
Будить їх стала ще раніш.
Старії люди правду кажуть:
Два хитрих мудрого не переважуть.
(1890)
*Челядки — прислуга
Читати твори Леоніда Глібова
