Вірш “О панно Інно” – чуттєвий і проникливий. У ньому відчувається психологічна напруженість і хвилювання. У вірші Павло Тичина звертається до панни Інни зі своїми почуттями та спогадами у намаганні відкрити своє серце. Вірш “О панно Інно…” передає нестерпну тугу за втраченим коханням і водночас – світлі спогади про це щире почуття.
. . . . .
“О панно Інно…”
О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги…
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив…
1915 р.
Читати твори Павла Тичини.
