Вірш “Хай буде легко. Дотиком пера…” – це філософський етюд Ліни Костенко про пам’ять, про почуття, про відчуття життя. У ньому перемішані протилежності – чорне й біле, добро й зло. У вірші Ліна Костенко метафорично говорить про потрібність у житті людини не лише солодкого та світлого, а й гіркого та темного – в такому разі добре і світле людина починає більше цінувати.
. . . . . .
“Хай буде легко. Дотиком пера…”
Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.
Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам’яті вустами.
Читати твори Ліни Костенко.
