Мораль байки Леоніда Глібова “Лев на облаві” полягає в тому, що справедливість та чесність у відносинах між людьми є важливими. У байці розповідається про тварин, які вирішили разом полювати та ділити здобич порівну. Лев, будучи найсильнішим, був обраний старшим. Однак, коли прийшов час ділити здобич, Лев зажадав усе для себе, аргументуючи це своєю силою та владою. Ця поведінка Лева викликала невдоволення серед інших тварин і вони розійшлися.
Байка вчить, що не варто зловживати своїм становищем та силою, а також показує важливість дотримання домовленостей і рівності у відносинах.
“Лев на облаві”
Жили у гущині глибокого байрака
Страшенний Лев, всесвітній Лис,
Бурлака Вовк і наш Сірко-собака,
Що із села помандрував у ліс
І розбишакою зробився, —
З людьми, чи що, не вжився.
Побратались вони, щоб по-сусідськи жить,
Ніколи шкоди не чинить;
Умовились гуртом робити
Облаву потайну,
І хто добуде що — все нарівно ділити;
Лев був за старшину.
Улучив Лис годиноньку щасливу,
У верболозі притаївсь
І якось там козу дурну і полохливу
Піймати умудривсь.
Упоравсь молодець проворний
І звістку другим дав як слід;
Зраділи всі, що Лис такий моторний,
Що буде їм вечеря і обід.
Не гаючись, вони зійшлись на гору,
І каже Лев: — Я зараз поділю;
Глядіть, щоб не було ніякого тут спору,
Бо перекору не терплю!
Беру я першу четвертину, —
По уговору — се моя;
І другу тож собі кладу частину,
Бо хто між вами дужчий? — Я!
І третю слід мені… Не мовте ні словечка:
Я — Лев, а не плоха овечка!
Четверту ж хто торкне або нюхне,
Той знатиме, як дратувать мене! —
І очі витріщив, і грива стала диба:
Ану, мов, огризнись…
«Нехай тобі і озеро, і риба»,—
Подумали усі — та й розійшлись.
І я там був, і придивлявся,
І кривду вилаять хотів, —
Лев заричав, а я злякався
І приказку десь загубив.
(1892-1893)
Читати твори Леоніда Глібова
