Жартівливі коломийки створені на найрізноманітніші теми. З їх допомогою люди описували кумедні ситуації у побутовому житті, у роботі, під час відпочинку та розвах. Багато жартівливих коломийок пов’язані з життям молоді, з закоханістю та різними ситуаціями, які трапляються у житті. Неодмінним атрибутом жартівливих коломийок є добрий гумор та життєрадісність.
Жартівливі коломийки
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На причіпку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван— подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив ґачі дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: — Ґвалту, люди, чого біда хоче? —
А по мені четвертий раз: — Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з’їла.
Закувала зозулиця та й сіла на ґанок,
Ішов Іван від Марії, загубив топанок.
Я гадала, що то сито, а то обичайка,
Я гадала, що то хлопець, а то величайка.
Ой скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой нікому так не добре, як меш самому:
Чужі жони їдять сіно, а моя солому.
Ой Юрику молоденький, щось в коморі шкребе,
Біжи, біжи виганяти — кіт молоко хлебче.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
У зеленій полонині паса баран чорний,
Не такий ти, хлопче, гарний, як дуже говорний.
Роботящий легінище, нема що казати
До півночі за дівками, до полудня — спати.
Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п’ятої мила.
Когут піє, когут піє, а курка кокоче,
Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче.
Є у мене файний легінь, ім’я йому Митер,
Лінується до ня прийти один кілометер.
Такий у ня мамко, любко, що вміє гуляти,
A не вміє коло плота кілок затесати.
Ой Олена прибілена красно ся вбувала,
Коровиці не доїла — хвоста ся бояла.
Tа чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула – вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі — замерзає, коло миски — пріє.
Коломийки заспіваймо, хай почують всюди,
Най з ледаря i п’яниці посміються люди.
Жартівливі коломийки
Читати тексти українських коломийок.
