Темою вірша “Вертатись пізно” є швидкоплинність часу. В ньому Ігор Павлюк переплів минуле і майбутнє в житті людини, висловивши думку, що минуле не повернути, а потрібно насолоджуватися теперішнім. Поезія “Вертатись пізно” Ігоря Павлюка розкриває жаль за минулим не як за втраченим часом, а як свідчення швидкоплинності життя. Хоча у вірші дуже мало дієслів, він мелодійний і ритмічний завдяки метафорам та епітетам.
“Вертатись пізно”
Вертатись пізно.
Вже гра – як битва…
На зміну пісні
Прийшла молитва.
Сніги заснули
Під гру на лютні.
Уже минуле
Стає майбутнім.
Душевне серце
Зробилось дзвоном.
Є сто інерцій.
Одна корона,
Одне кохання,
Одне безгрішшя.
І мить остання
За міт миліша.
За мед світліша,
За біль чесніша –
Найбільша тиша,
Остання тиша.
Там вітер вічний,
А зірка смертна.
Сорочка свічки
Об світ подерта.
Вертатись пізно,
Бо гра – як битва…
На зміну пісні
Прийшла молитва.
Вірш “Вертатись пізно”. Ігор Павлюк
Читати твори Ігоря Павлюка.
