Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
  • Головна
Все для дітей: виховання, харчування, лікування (DityInfo.com)
  • Виховання дітей
  • Розвиток
  • Дозвілля
  • Здоров'я дитини
  • Харчування
  • Дитяча кімната
  • Сім'я
  • Страви для дітей
  • Поробки, розмальовки
  • Освіта
    • Твори української літератури (каталог, автори)
    • Читати твори української літератури
    • Зрубіжна (світова) література
    • Математика
  • Сценарії свят
  • Вагітність і пологи
    • Планування вагітності
    • Перший триместр вагітності
    • Другий триместр вагітності
    • Третій триместр вагітності
    • Календар вагітності
    • Пологи

Великі роковини. Іван Франко

Розділ: Франко Іван Якович
Поема «Великі роковини» задумувалася як урочистий пролог до святкової вистави «Наталка Полтавка» з нагоди сторіччя з дня виходу в світ першої частини «Енеїди» І. Котляревського. Пролог вперше зазвучав зі сцени в переповненому залі Львівського театру Скарбка, на урочистому зібранні громадськості. "Великі роковини" І. Франка завжди сприймались з великою емоційною силою. Іван Франко відтворив складні, драматичні сторінки української історії, оспівав героїчні традиції, волелюбні прагнення народу, висловив нездоланну віру у його світле майбутнє. За допомогою історичних екскурсів в часи козаччини Іван Франко у поемі підсилив роль визвольного руху. Автор через свого героя звертається до сучасників, веде з ними пристрасний діалог, спонукує до думання та діяння.

. . . .

Великі роковини


Пролог, говорений перед ювілейною виставою "Наталки Полтавки" в пам'ять столітніх відродин української народності
Сцена зовсім темна, далеко видно зарево великої пожежі, на переді сцени направо могила.

Козак-невмирака[/i]
[i]Старезний дід, з бандурою, сидить на могилі. Зразу в темноті тільки слабо рисується його силует, він вдивляється в пожежу й декламує глухо, іронічно:


Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак!
На лихо вдався він проворний,
Завзятіший од всіх бурлак,
Та греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав,
Набравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.
Він устає, випростовується, бандура бренчить.
Вона горить! Та Троя — Україна
Палає, гине, з серця точить кров.
Здається, вже остання їй година,
Здається, хитрий ворог поборов
Усе! Здається, вся лягла дружина,
Всі мури впали, навіть той покров
Останній, що ним укривають трупи,
І той загарбали хижацькі купи!
Ні, не досить! І в нашому нутрі
Пройшов пожар, сумує попелище!
Ми хробачливі в самому ядрі,
В душі погасло вічнеє вогнище
Живої віри! На страшнім кострі
Згоріла сила! Нижче, нижче, нижче
Схиляються колись так горді чола!
О, Мамо! Бідна Ти, бездітна й гола!
Ми всі такі! Що в інших ганьби знак —
Це ми приймаємо, як хліб насущний!
У інших ренегат — у нас добряк;
У інших підлий — в нас старшим послушний;
У інших скажуть просто, ясно так:
Безхарактерний, — в нас лиш: простодушний.
Не стало стиду в нас! Ми в супокою
Упідлимось, ще й горді підлотою.
Далекий грім, пожежа зближається, на сцені робиться видніше.

Козак (показуючи на захід)
О, так! Он там він, той козак моторний,
Що вирвався з пожежі рідних хат;
Не заперечу, вдався він проворний!
Нехай тут гине, пропадає брат,
Нехай тут матір шарпа ворон чорний,
Нехай борців шматує й ріже кат, —
Він рад, що врятував свої пенати,
Тікає іншої шукати хати!
П'ятами накивав від тебе, Нене!
Лишив тебе у ранах, у крові!
Із грудей вирвав серце насталене,
А вткнув якесь собаче — і живи!
І крикнув грімко: "Хлопці, гей до мене!
Не буде тут роси вже, ні трави!
Пропала Мати, ми ще цеї ночі
Кидаймо трупа! Гей же, в світ за очі!
Там жде нас краща доля, там печені
Самі нам голубці влетять у рот!
Хто хоче розкошів, жий в Карфагені!
Хто хоче вивищиться над народ,
І слави, й блиску, й злота повні жмені, —
За мною в Рим! Там храм наш, там кивот!
Що нам ті згарища! Забудьмо Трою!
Вдасть, Рим і розкіш, Карфаген горою!"
І рушили — народам на наругу!
Пішли нової матері шукать!
В серцях згасили навіть тую тугу,
Що тягне пса у рідній буді спать.
Де йдеш, Енею? Пугу! Пугу! Пугу!
Не чують! Дармо кликать і гукать!
Ідіть! Несіть народам всім для виду
Жебрацьку торбу і лице без стиду!

Тим часом розвиднюється трохи, видно попалені села, поле вкрите трупом.

Ох, не сходи ти, сонце, на Вкраїні!
Злякаєшся тих згарищ і руїн!
Осліпніть очі, тут же, в тій годині,
Щоб той страшенний образ, наче шпін,
Не вбився в серці і не пік віднині
Страшніше пекла! Що це? Чути дзвін!
Це ангел дзвонить по мертвім народі,
Бо щоб живий хтось був, — подумать годі.

Чути далекий голос дзвона.

Так, ангел дзвонить. Молотом з алмазу
Він б'є о хрусталевий неба звід.
Ох! Заболіли страшно тут відразу
Всі давні рани! Цей кривавий слід —
Це Берестечко. Тут у кості сказу
З Чуднова взяв. Цей струп, від сотні літ
Незгоєний, — Андрусівська умова!
А тут — Полтава і смага Петрова.

Голос дзвону міцніє й мішається з гуркотом грому, — темніє наново. Козак паде на коліна на могилі.

О, Боже! Чи ж кінець моєї думки?
Вкраїна вмерла — дай мені спочить!
Дай ті катовані віддавна руки
Хоч у могилі без кайдан зложить!
Змажи нас з пам'яті людей, щоб внуки
Не знали, як ми мусили скінчить.
Ти сам, святий, забудь про нас в сій хвилі,
З землею наші порівняй могили!

Удар грому. Козак западається в землю. Ще хвилю гуркоче грім, потім звільна прояснюється, на сході займається велике рожеве зарево — сходить сонце. Сцена представляє той самий краєвид, тільки з зеленими садами, чепурними хатками, направо далеко вежі міста з золоченими банями, довкола могили, розкішні кущі. Калина, черемха у цвіті.

Козак-невмирака[/i]
т[i]ой самий, але відмолоднілий, з бандурою, виходить із-за могили. Іде зразу понурий, у задумі, та звільна його рухи робляться енергійні, голос міцніє.


Здорово проспався, бачу,
По-козацьки, сотню літ.
Ну, та виграю чи втрачу,
А погляну ще на світ,
На ту рідну Україну,
Що колись, як рай, цвіла,
Що мені над все на світі
Наймилішою була.
Хто-то в ній тепер панує?
Хто-то в ній тепер живе?
Як говорить, як співає
Покоління те нове?
Боже, серце жах стискає:
Адже ж, певно, нині в ній
Вже ніхто не зна, не тямить
Нашу мову і пісні!
Десь калмики та киргизи
Топчуть степ, де ми лягли;
Чудь, мордва, чухна та фіни
Наші села заняли,
Боже, пощо з вікового
Сну мені велів ти встать?
Чи щоби з розбитим серцем
Я в могилу ляг назад?

Поступає наперед. За сценою чути хорову пісню — зразу pianissimo, потім чимраз сильніше, та все-таки притишено, мов із віддалення:

Ой, гук, мати, гук,
Де козаки йдуть!
Та щасливая тая доріженька,
Та де вони йдуть.
А де вони йдуть,
Там луги гудуть,
А перед себе та вражих ляшеньків
Облавою пруть.

Козак[/i] [i](із виразом найвищої радості)

Боже, наше рідне слово!
Наша пісня ще живе!
І про нас ще пам'ятає
Покоління те нове!
Ще співає про козацтво,
Про його кривавий бій!
Ах, значить, ще не в могилі
Той народ коханий мій!

Озирається по сцені.

Ах, значить, оті цвітучі
Села, ниви і садки —
Це українські оселі,
Це України вінки!
А оті могили-гори,
Де борці старії сплять,
Уквітчали любі руки,
Знать, українських дівчат!
Ще українець збирає
Із цих нив для себе хліб,
І не топче чужениця
Нашу славу і наш гріб!

Поступає ще далі наперед і озирає публіку.

Ах, а тут! Предивне диво!
Тайна поміж тайн страшних!
Це ж Енеєві потомки!
Та що стало нині з них?
Ті, що перед сто літами,
Як згорів наш рідний дім,
Накивать йому п'ятами
Не задумались зовсім, —
Ті під материні крила
Знов згорнулися в любві
І бажають в рідній хаті
Рай зготовити собі.
ї дивіть, горять їх очі
Тим самим огнем святим.
Як горіли тої ночі,
Коли друг мій, побратим,
Коли славний, безталанний
Щирий батько наш Богдан
У важкій годині скликав
Запорожців на майдан.
Тямлю ніч цю, як сьогодні!
Вколо нас реве Дніпро
І клекоче Ненаситець,
Кам'яне гризе ребро.
А в степу напроти Січі
Це не хижая сова —
А Кодацька лядська кріпость
Свої кігті висува.
У Богдана сльози в оці,
Та вогонь в душі, в словах.
"Згинем, браття, або вгору
Піднесем свободи стяг!
Згинуть — нам одна дорога,
Чи в кайданах, чи в війні;
Хто ненавидить кайдани, —
Тому війни не страшні!
Чи послабли наші сили?
Потупилися шаблі?
Чи в серцях ви погасили
Дух лицарський взагалі?"
І гучніше хвиль Дніпрових
Крик козацтва заревів:
"Або ляжем головами,
Або виб'єм ворогів!"
В жовтім світлі смолоскипів,
Що горіли серед нас,
Ув очах козацьких блисло
Десять тисяч іскор враз.
Гей, тих десять тисяч іскор —
То був, браття, той підпал,
Що підняв страшну пожежу
Аж по Буга й Сяну вал.
Гей, тих десять тисяч іскор —
То був, браття, той розмах,
Що історію Вкраїни
Повернув на інший шлях.
Бачу, бачу тії іскри!
Мовиш: "Мало їх? невже ж?
Що? На тридцять мілійонів
Десять тисяч не знайдеш?"
Мовиш: "Де нам взять Богдана?"
Тільки ти придатний будь
На святе, велике діло!
Загартуй думки і грудь!
До високого літання
Ненастанно пробуй крил,
А Богдан прийде, як сума
Ваших змагань, ваших сил.
До великого моменту
Будь готовий кожний з вас, —
Кожний може стать Богданом,
Як настане слушний час.
Мовиш: "Нині інші війни".
Ну, то іншу зброю куй,
Ум гостри, насталюй волю,
Лиш воюй, а не тоскуй!
Лиш борися, не мирися,
Радше впадь, а сил не трать,
Гордо стій і не корися,
Хоч пропадь, але не зрадь!
Кожний думай, що на тобі
Мілійонів стан стоїть,
Що за долю мілійонів
Мусиш дати ти одвіт.
Кожний думай: тут, в тім місці,
Де стою я ув огні,
Важиться тепер вся доля
Величезної війни.
Як подамся, не достою,
Захитаюся, мов тінь, —
Пропаде кривава праця
Многих, многих поколінь.
У таких думках держися
І дітей своїх ховай!
Коб лиш чистая пшениця, —
Буде паска й коровай.
"Чи побіди довго ждати?
Ждати довго!" То й не жди ж!
Нині вчися побіждати,
Завтра певно побідиш.
Та ж недаром пробудився
Український жвавий рід.
Та ж недаром іскри грають
У в очах тих молодих!
Чей нові мечі засяють
У правицях, у твердих.
Довго нас наруга жерла,
Досі нас наруга жре,
Та ми крикнім: "Ще не вмерла,
Ще не вмерла і не вмре!"

1898р.

. . . .
Читати текст поеми "Великі роковини" Івана Франка

Читати твори Івана Франка.


Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

 

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144

➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com

➡ Patreon https://www.patreon.com/uimc

 

Дякуємо!

 


Не забудьте підписатися на Наш канал:
Повернутися назад
Схожі публікації:
  • Фарбований Лис. Іван Франко

    Фарбований Лис. Іван Франко

  • Захар Беркут. Іван Франко (частина 6)

    Захар Беркут. Іван Франко (частина 6)

  • Захар Беркут. Іван Франко (частина 5)

    Захар Беркут. Іван Франко (частина 5)

  • Захар Беркут. Іван Франко (частина 4)

    Захар Беркут. Іван Франко (частина 4)

  • Захар Беркут. Іван Франко (частина 3)

    Захар Беркут. Іван Франко (частина 3)

  • Захар Беркут. Іван Франко (частина 2)

    Захар Беркут. Іван Франко (частина 2)

Розвиток і дозвілля

Пишемо писанки з дітьми

Пишемо писанки з дітьми

Українські народні прислів'я та приказки про весну

Українські народні прислів'я та приказки...

Саморобки до Великодня

Саморобки до Великодня

Як задекорувати дитячий великодній кошик

Як задекорувати дитячий великодній кошик

Великодні композиції

Великодні композиції

Вірші про Великдень

Вірші про Великдень

Два цікавих експерименти для дітей

Два цікавих експерименти для дітей

Ляльки з паперу з одягом для вирізання

Ляльки з паперу з одягом для вирізання

Розмальовки та поробки для дітей

  • Саморобки до Великодня

    Саморобки до Великодня

  • Як задекорувати дитячий великодній кошик

    Як задекорувати дитячий великодній кошик

  • Великодні поробки

    Великодні поробки

розмальовки та поробки >>

Біографії українських письменників, вірші та прозові твори

  •   Ніна Бічуя. Біографія
  •   Іван Драч. Біографія
  •   Євген Плужник. Біографія
  •   Зірка Мензатюк. Біографія
  •   Григір Тютюнник. Біографія
  •   Євген Гуцало. Біографія
  •   Володимир Підпалий. Біографія
  •   Микола Куліш. Біографія
  •   Степан Руданський. Біографія
  •   Олександр Довженко. Біографія
  •   Всеволод Нестайко. Біографія
  •   Володимир Івасюк. Біографія
  •   Володимир Сосюра. Біографія
  •   Олександр Гаврош. Біографія
  •   Пантелеймон Куліш. Біографія
Твори української літератури >>

Популярне

  •   7 розвиваючих ігор для дітей 3-4 років
  •   Розвиваючі ігри для дітей 2-3 років
  •   Оригамі – схеми для дітей-початківців
  •   Новорічні сніжинки витинанки. Шаблони
  •   Підбірка дитячих віршів до Нового року

Пошук інформації за віком

3-6 років 1-3 роки 6-10 років підлітки Немовлята поради інструкції онлайн-навчання Moodle дистанційне навчання платформа Moodle Дистанційна освіта пластилін
Показати всі теги

Цікаве відео

  • Пишемо писанки з дітьми

    Пишемо писанки з дітьми

  • Пишні оладки на дріжджах

    Пишні оладки на дріжджах

  • Особливості ігорного бізнесу в Україні та допомога казино Космолот у війні

    Особливості ігорного бізнесу в Україні та допомога...

відео >>
Все для дітей
Використання матеріалів DityInfo.com
Контакти