Урочиста пісня Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” стала основою Державного Гімну України. Вперше вірш Павла Чубинського був опублікований у львівському журналі “Мета” у 1863 році, а через 2 роки його надрукували вже з нотами Михайла Вербицького. Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасу Шевченку. Як державний гімн “Ще не вмерла Україна” почали використовувати у 1917 році, однак як єдиний державний гімн текст не був законодавчо затверджений. 15 березня 1939-го року “Ще не вмерла Україна” затверджений гімном Карпатської України. 6 березня 2003 р. Законом України “Про Державний Гімн України” затверджено текст Державного Гімну України в основу якого покладено пісню “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського у такій редакції:
“Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду”
“Ще не вмерла Україна”
(оригінальний текст)
Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Гей-гей, браття милі,
Нумо братися за діло,
Гей, гей, пора встати,
Пора волю добувати!
Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,
Нащо оддав Україну ворогам поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Наречемось України славними синами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,
тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,
Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!
Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І — покажем, що ми, браття, козацького роду!
“Ще не вмерла Україна” Павла Чубинського та Михайла Вербицького
