Провідний мотив вірша “Мені однаково чи буду…” Тараса Шевченка – це відчуття патріотичної відповідальності за батьківщину. У ньому відтворенні почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості батьківщині й народові. “Мені однаково чи буду…” – це роздум Тараса Шевченка над важкою долею рідного краю. Автору не страшно, якщо його забудуть, але трагічна доля, яка чекає Україну його хвилює.
. . . . . .
“Мені однаково, чи буду…”
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
[В казематі 1847]
Вірш “Мені однаково чи буду” Тараса Шевченка
Читати твори Тараса Шевченка.
