Біографія Івана Багряного
Роки життя: 1906-1963
Поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч.
Коротка біографія Івана Багряного
Народився Іван Багряний в сім’ї муляра та селянки заможного селянського роду. Крім нього у сім’ї виховувалися також син Федір і дві дочки — Неоніла та Єлизавета.
У шестирічному віці почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу.
У 1920 році вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю.
У 1922 році в житті Багряного почався період трудової діяльності і активного громадсько-політичного життя: він був замполітом цукроварні, окружним політінспектором в Охтирській міліції, вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт.
У 1925 році працював у Кам’янці-Подільському ілюстратором у газеті “Червоний кордон”, у ній були опубліковані перші вірші Івана Багряного. Цього ж року під псевдонімом І. Полярний власними силами видав в Охтирці невеличку збірку “Чорні силуети: П’ять оповідань”.
У 1926 році вступив до Київського художнього інституту. Навчаючись там, вступив до опозиційного літературного об’єднання МАРС. Тоді Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах “Глобус”, “Всесвіт”, “Життя й революція”, “Червоний шлях” та інших.
У 1920-х роках вийшла низка його поетичних творів. У 1929 році за власний кошт видав віршовану поему «Ave Maria», яку цензцра заборонила майже миттєво і вилучила з книготоргівлі.
У 1930 році вийшов історичний роман у віршах Івана Багряного “Скелька”.
16 квітня 1932 його заарештували в Харкові й звинуватили “у проведенні контрреволюційної агітації”. 11 місяців Іван Багряний пробув у камері одиночного ув’язнення у внутрішній тюрмі ГПУ, потім його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу. Звідти він пробував утекти, але по дорозі його спіймали. За спробу втечі Іван Багряний отримав новий термін – 3 роки – тепер уже в таборі БАМТАБу.
Автобіографічні подробиці про арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину письменник відобразив у романі “Сад Гетсиманський”.
Під час Другої світової війни Іван Багряний писав пісні на патріотичні теми, статті різноманітного характеру, малював карикатури й плакати агітаційного призначення. Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР) та у розробці її програмових документів.
У 1944 році Іван Багряний написав один із своїх найвідоміших творів — роман “Звіролови” (згодом відомий як “Тигролови”).
У 1945 Багряний виїхав до столиці Незалежної Хорватської Держави Загреба, а потім – емігрував до Німеччини.
Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина) на цвинтарі на вулиці Ройттір.
Читати твори Івана Багряного.