Що робити (і не робити), коли дитина тривожна?

Коли діти є хронічно тривожними, навіть найбільш доброзичливі батьки можуть потрапити у пастку гіперопіки, і, не бажаючи, щоб дитина страждала, насправді загострювати тривогу. Це відбувається, коли батьки, знаючи про страх та тривожність дитини, намагаються захистити її від всього.

Ось вказівки психотерапевта, що допоможуть дитині уникнути тривоги.

1. Мета полягає не в усуненні тривоги, а в тому, щоб допомогти дитині керувати нею

Ніхто з нас не хоче бачити дитину нещасною, але найкращий спосіб допомогти подолати тривогу - це не намагатися усунути стресові фактори, які викликають її. Це допоможе дитині навчитися витримувати свою тривожність і жити звичайним життям. І, як побічний продукт, тривога зменшується або відпадає з часом.

Не уникайте речей тільки тому, що роблять дитину тривожною. Допомагаючи дітям уникати речей, яких вони бояться, ви покращуєте їх стан в даний момент, але це посилює тривогу в довгостроковій перспективі. І ця уникаюча стратегія має потенціал для повторення.

2. Позитивні, але реалістичні очікування

Ви не можете стверджувати, що всі страхи дитини нереальні - що вона не провалить тест, що вона буде весело кататися на ковзанах, або що ні одна дитина не буде сміятися над нею під час виступу... Але ви можете висловити впевненість, що все буде добре, ща вона зможе керувати ситуацією. І що, коли вона познайомиться зі своїми страхами, рівень тривожності з часом зменшиться. Це дає дитині впевненість, що ваші очікування реалістичні, і що ви вірите в її сили і в те, що вона впорається.

3.

Провідні запитання

Заохочуйте дитину говорити про свої почуття, але постарайтеся не задавати провідні запитання: “Чи тривожишся ти через тест в школі? Чи боїшся брати участь у виставі? ”Щоб уникнути провокування тривоги, просто задайте відкриті запитання:“ Як ти ставишся до виступу?

4. Заохочуйте дитину пережити тривогу

Дайте вашій дитині знати, що ви цінуєте зусилля, яких вона докладає, щоб опанувати тривогу, щоб виконувати необхідні страви. Це дійсно заохотить дитину жити власним життям і дозволить тривозі зайняти її природнє міце. Ми називаємо це «кривою звикання» - тривога з часом зменшиться, оскільки дитина продовжує контактувати зі стресом. Це може не відбуватися так швидко, як хотілося б, але такою є динаміка виходу із невротичного стану.

5. Намагайтеся скоротити період очікування

Коли ми боїмося, найважче пережити час перед тим, як має відбутися тривожна подія. Таким чином, ще одне правило для батьків - це скоротити період очікування. Якщо дитина нервує з приводу візиту до лікаря, не варто розпочати обговорення цього питання за дві години до від'їзду; спробуйте скоротити цей період до мінімуму.

6. Моделюйте здорові способи обробки тривоги

Є кілька способів, якими ви можете допомогти дітям впоратися з тривогою, дозволяючи їм побачити, як справляєтеся ви. Ось деякі поради:

- застосовуйте дихальні вправи та релаксацію

- знизіть значимість того, що відбувається (майбутнього)

- згадайте що-небудь смішне та позитивне

- прогнозуйте ситуацію (наприклад, «що б не трапилося на цій нараді, я буду жити все одно» або «якщо мені не сподобається, я тут же поїду, і нічого мені за це не буде », або« іноді можна експериментувати »)

Надія Іванців, лікар - психотерапевт

Читайте також:

БАТЬКИ І ДІТИ: 5 типів деструктивних стосунків.