Нерозпізнана тривога - причина порушення поведінки дитини? Важко повірити, адже всім нам відомі прояви тривоги і страху. І все ж вчені говорять пртилежне! Але що ж насправді відбувається? Великий маскарад!

Діти часто опиняються у ситуації нового досвіду - тому тривога неминуча. І все ж... дитина має природню цікавість і велике прагнення пізнати світ. Нм треба лише підтримати її, подбати про безпеку і втішити і заспокоїти в разі невдачі. І тоді вона матиме внутнішній ресурс для подолання тривоги не лише в юному віці, але і протягом життя.

Засмучена дитина, як докір батькам, що вони, можливо, не справляються зі своїми обов'язками.. Тому з дитинства так звично ховати сльози. А в деяких випадках у ситуації суму дитину ще й можуть насварити - мовляв, сама винна і т.д. Отже сум і печаль - досить табуйовані переживання у нашому суспільстві.

Складний період - тим не менше необхідний і захопливий. Таку кількість змін і таку динаміку ми переживаємо хіба у перші роки від народження. Міняється особистість - і світ розкриває горизонти. Як допомогти і підтримати дитину у цей час перетворень і випробувань?

Агресивна дитина часто отримує від соціуму різко негативне ставлення, не рідко його відчувають і батьки, які несуть відповідальність за виховання. І все ж - чи не важливіше сприйняти таку поведінку як сигнал про серйозну проблему, як крик про допомогу дитини, яка ще не має багато можливостей привернути увагу до власного болю?

Школа - початок нового етапу для дитини,але також і нових випробувань. Система освіти навантажена купою інформації, але практично не зацікавлена розвивати мотивацію до навчання. Як показує досвід - виходить швидше навпаки - школа демотивує!

Багатьох сучасних батьків, та й просто дорослих людей цікавить феномен молодіжних субкультур. Вони задаються питаннями - «Хто такі ці люди?», «Чи небезпечні вони для оточуючих?», «Чим вони живуть або як докотилися до такого життя?» І звичайно ж, батьки побоюються, щоб їх дитина не поповнила ряди цих «сумнівних» молодіжних рухів. Чи виправдана така...

Звичайно, ми любимо наших дітей - це навіть не обговорюється... але от форма нашої любові часто дуже різноманітна. Деколи вона проявлена у вседозволеності - коли дитині не можливо відмовити, а в іншій ситуації вона стоїть н сторожі правил і схем - і кожне порушення дитини трактується злочин і невдячність. Де здорова межа? Як поступати правильно і, ...

Правила мега важливі - ніхто з цим не сперечається. Але нам так природньо побалувати дитину, особливо у ранньому віці, адже ми її любимо, небо би прихилили..) Безумовна батківська любов - і справді одна з найосновніших передумов повноцінного розвитку дитини. І все ж - тільки одна із. А друга базова потреб - це рамки, вони відповідають за безпеку, б...