Виховання дітей

Виховання малюка від народження до 5 років. Частина 1

vihovannya_ditini_golovna_1

Виховання дитини – процес дуже відповідальний, адже вимагає певних зусиль з боку батьків. Іноді трапляється, що приділяючи малюку достатньо уваги і турботи, мама з татом отримують зовсім не позитивний результат виховання. Тож сьогодні поговоримо як потрібно виховувати дитину з народження до 5 років.

Як правильно виховувати і опікуватися новонародженою дитиною?

vihovannya_do_roku

Малюк народжується з певною генетичною програмою розвитку. Аналогічна програма є і у матері. Вона включає грудне вигодовування, контакт з малюком, турботу і захист.

Доглядаючи за немовлям, потрібно опиратися на власні відчуття і почуття. Виховання дітей на першому році життя не вимагає складних дій, просто потрібно робити, те чого очікує дитятко, адже, кому як на мамі знати, чого хоче її малюк.

По-перше, йому необхідне грудне вигодовування. По-друге, мамина присутність. Якщо він буде чути її голос, відчувати тепло тіла, це дасть відчуття турботи і потрібності.

Коли дитинка плаче, то очікує, що хтось візьме її на руки і заспокоїть. Плач – це єдиний спосіб малюка повідомити про те, що йому потрібна допомога, тому не можна залишати цей заклик без уваги.

Мати повинна сама визначити, що буде кращим для її малюка, а не сліпо дотримуватися сучасних методик виховання.

Як правильно виховувати дворічну дитину: криза 2-х років?

vihovannya_ditei_2-h_rokiv

У цьому віці настає переломний період. Завжди слухняний малюк раптом стає примхливим, з ним неможливо домовитися, переключити його увагу, істерики виникають кілька разів на день без приводу.

Істерика може мати різні прояви: демонстративне лежання на підлозі, крики, тупання ногами, биття оточуючих, кидання речей, ламання іграшок. Приводи можуть бути абсурдними: хочеться банана, якого наразі в будинку немає або ж хочеться таку саму машинку, але синього кольору, а не червоного і т. п. Тут, як правило, немає провини батьків. Причина криється в освоєнні нової системи стосунків з оточуючими. Збільшується тяга до самостійності, бажання самому справлятися з простими завданнями.

У віці 1,5-2 років дитина починає досліджувати межі дозволеного. Обмеження їй потрібні – тільки так вона буде відчувати себе в безпеці. Батьки шукають вихід з критичної ситуації, методи у кожного свої. Деякі демонстративно йдуть з кімнати, інші закривають дитину в дитячій, деяким потрібен крик для заспокоєння, іншим – тихе пояснення, що так робити не можна. Якщо поступитися дитині, то поступово вона стане некерованою, звикнувши до того, що все можна добиватися криком. Батьки повинні визначити заборонені і дозволені речі, завжди дотримуватися встановлених заборон.

Якщо мама намагається відволікти дитину, це не вирішить проблему, а лише відкладе її. Перш за все потрібно взяти в руки себе, заспокоїтися і не дратуватися. Не потрібно під час істерики довго пояснювати дитині, що вона неправа. Навіть роздратовані дорослі не завжди діють свідомо. Потрібно доступно, твердо, простими словами сказати дитині, чому не буде виконано її вимогу.

А вже у наступній частині статті ми поговоримо про те, як правильно виховувати дитину 5-ти років та запропонуємо поради, які допоможуть виховувати дітей в любові.

. .

. .