Питання, чи є часте сечовипускання ознакою вагітності, часто хвилює жінок, які зіткнулися з таким симптомом. Постійні позиви в туалет, дійсно, створюють незручності і викликають занепокоєння, але, на щастя, в більшості випадків вони не супроводжуються іншими неприємними симптомами, тому причин для побоювань немає.
Коли при вагітності починається часте сечовипускання
Часте сечовипускання при вагітності може зустрічатися на будь-якому терміні. Тому одні жінки зустрічаються з ним на початку вагітності, а інші відчувають на собі всі принади цього стану протягом усіх 9 місяців. У деяких випадках це явище з’являється вже через кілька діб після зачаття, ще до того моменту, як жінка дізнається про свій стан.
Часте сечовипускання при вагітності на ранніх термінах
Після того як відбулося зачаття, в жіночому організмі відбувається зміна метаболізму і біологічних реакцій, в зв’язку з цим поступово починає зростати обсяг вільної рідини і посилено виробляються статеві гормони, спрямовані на збереження вагітності.
Прогестерон – основний гормон вагітності, здатний розслабляти м’язові волокна у всьому організмі, в тому числі і в стінках сечового міхура. На цьому тлі стінки органу не можуть, як раніше, утримувати великий об’єм сечі, тому спорожнення сечового міхура відбувається частіше. Крім того, збільшується в об’ємі матка, яка додатково тисне на сечовий міхур.
. . . . . . . .
Часте сечовипускання при вагітності в другому триместрі
Якщо з частим сечовипусканням на початку вагітності доводиться зустрічатися майже всім жінкам, то до другого триместру це явище стає менш вираженим і може навіть зникнути зовсім. Це обумовлено тим, що зростаюча матка поступово покидає межі малого тазу і піднімається вгору, надлишковий тиск на сечовий міхур зменшується.
Ось чому на часте сечовипускання в другому триместрі майже не виникає скарг. У цей час таке явище цілком може бути ознакою патології, наприклад, проникненням інфекції в сечовивідні шляхи.
Часте сечовипускання при вагітності в третьому триместрі
На пізніх термінах вагітності часте сечовипускання зазвичай з’являється знову: навіть якщо воно не виникало раніше, в третьому триместрі воно з’являється у більшості майбутніх мам.
В цей час матка досягає великих розмірів, хоч ще і знаходиться досить високо. Вага вже досить великого малюка відбивається на самопочутті майбутньої мами: з’являються болі в попереку, сильніше втомлюються ноги, виникають проблеми з диханням. Також зростає обсяг циркулюючої крові і кількість навколоплідних вод. Все це – додаткове навантаження на сечовий міхур.
Також в третьому триместрі вагітності починають функціонувати нирки майбутнього малюка, через пуповину в організм матері виводяться продукти його життєдіяльності. Це також додатково навантажує сечовидільну систему матері.
Ось чому дискомфорт, пов’язаний з прискореним сечовипусканням, стає цілком нормальним в кінці вагітності. Нерідко з’являються симптоми нетримання сечі, що виникають під час сміху, чханні і кашлі.
За кілька тижнів до пологів дитина починає опускатися вниз, в малий таз мами. На цьому тлі самопочуття жінки поліпшується – проходить печія, знижується підвищений тиск на шлунок і легені, але при цьому підвищується частота позивів в туалет. Однак сеча починає виділятися значно меншими порціями.
В яких випадках часте сечовипускання вимагає лікування
Якщо часті позиви до сечовипускання не супроводжуються додатковими тривожними симптомами, підстав для хвилювання немає. Але в разі приєднання до них дискомфортних відчуттів – печіння, свербіння, болю в області живота і попереку, необхідно терміново проконсультуватися з лікарем. Ці симптоми можуть означати розвиток циститу, пієлонефриту, статевих інфекцій. Лікар обов’язково призначить лабораторне дослідження і з’ясує причину патології.
Будь-які захворювання статевих і сечовивідних шляхів під час вагітності потрібно лікувати, оскільки вони можуть загрожувати здоров’ю і розвитку плоду через розвиток внутрішньоутробної інфекції. Також необхідно порадитися з лікарем при появі дискомфорту відразу після сечовипускання, виявленні в сечі домішок крові, зміні її кольору, появі різкого запаху, підвищення температури тіла.
Самолікуванням в таких випадках займатися заборонено, адже самостійно з’ясувати причину інфекції та підібрати потрібний лікарський засіб майбутня мама не зможе. А ризикувати вагітністю і здоров’ям малюка було б неправильно.
